Аніме
Обговорення
З початку і до кінця будуть спойлери. Обережно.
Це продовження, перші враження змінювати не буду. Нехай залишається все саме так.
"Що треба щоб тебе пам'ятали?
Змінити чиєсь життя."
Додивився аніме про "вечір спогадів", до якого підходив доволі скептично, а вийшов загалом цікавий досвід і враження куди краще чим міг подумати до перегляду. Ось що буває, коли тайтл трохи (?) не твій (як "Триган" чи "Золотий Жевжик"), але талановиті люди та студія роблять так, що аніме навіть подобається, як і багато чого іншого, до чого зазвичай холодно відносишся + часто навіть в 2х через атмосферу не хотів ставити та часто грав чудовий саундтрек. А тут ще є вдала подача, взаємодії з хімією між персонажами, діалоги які слухаються та цікавий сюжет, як і сама пригода, яка явно виділяється поміж інших та запам'ятовується.
- З ходу з мінуси, вони тут теж є - це неквапливе оповідання і іноді затягнули сильніше чим треба, що з третьої серії мені трохи нудно стало, а на п'ятій автори мабуть потролили і повторили майже 3 хвилини з попередніх серій з таким блін повільним оповіданням (такого більше не буде)... Правда далі звик, йшло нормально і далеко не завжди на прискорення ставив з деяких причин (автори використовували хронометраж по ділу), що рідко буває, але звісно тут і 2х допомогає, як часто це буває + різноманітний і безумовно сильний саундтрек майже під кожну ситуацію і візуал як приклад теж. Опенінг і ендінг ні разу не пропустив (японці вчергове доводять, що можуть в музику), нехай другий опенінг менше за усіх зайшов. Також деякі композиції таке як нагадувли "Володарів Перснів".
Ну і звісно не всі серії рівномірні (це нормально, мало хто може +/- одний і той же рівень підтримувати). Вистачає не дуже цікавих, ще й на фоні затягнутості. Але їх дуже мало, тому сильно не вдарило по враженням.
- Персонажі швидше зовсім звичайні, майже нічого унікального, але їх цікаво і вдало зробили, у кожного свої плюси і мінуси та майже кожному дієвому дали час розкритися. Чесно тут здивований, бо думав моє відношення до персонажів буде максимум на 7 з 10, як часто буває, бо автори забивають на це. Трохи б серйозніше подали, а не так кумедно і лайтово в різних сенсах. Хоча... і так теж точно непогано і в цьому є свій шарм, сенс. Також варто відзначити, що персонажів своєчасно вводили, бо коли одні набридали або не дуже тягнули, інші вносили нову кров + не думав що кліра ось так все введуть в сюжетку/історію і так виведуть. Цікавий він був + нормальних чоловічих тут вистачає, що рідкість для аніму.
Фрірен же незважаючи на різну свою специфіку (місцями по своєму трошки дурненька або їй просто не цікаво, не сприймає щось всерйоз і тому такі реакції, поведінка) - кумедна, у неї є слабкість, любить вона міміків (її волосся теж) та є комплекс на цицьки:З Загалом забавно все це обіграли, тут це відноситься як аніме, так і ігор, бродилок або рпг. Також рефлексія була у Фрірен, вона була і у мене, на ігри та деякі фентезі. Ще вона постійно повторює одне й те саме (слоупок)... "Можливо" з часом вона почне змінюватися під вагою оставин та персонажів які з нею будуть мандрувати та вона буде переосмислювати свою стару подорож в жанрі героїчного фентезі з Гіммелем і Ко. Правда зміни помітні вже й в цьому сезоні.
Ще тут є трошки цундере і кудере талановита Ферн, трошки божевільна і няшна, горяча вбивця, пристарілий імперський маг джентельмен, герой Гіимель теж, який ще типовий лолодін з games, звісно ботан і чГг Штарк не такий вже й поганий, але на повідку в такій, незграбній романтичній лінії тощо. Далі продовжувати не хочу. Хоча ельфійка-маг в Академії Магів теж цікавенька була, як і ще деякі персонажі.
Самих персонажів будуть розкривати по ходу, деяких в флешбеках самої Фрірен. Типу, в оповіданні може бути два або частково дві сюжетних лінії, так сказати. Не частий такий художній прийом. Варто ще відзначити: відношення до персонажів буде змінюватися, нехай вони (знову) звийчайні для аніме, просто добре/вдало зробили. Також відчувається хімія між персонажами і не тільки головними - на цьому багато чого тут побудовано. Це вагомий плюс, який помітно виділяється.
- Відсилання на "Гуррен Лаганн" під кінець 3 серії усміхнуло, 5 серія мені чимось нагадала "Коносубу" через Штарка і трохи можливо автори іронізували на рахунок імен персонажів в 16 серії. Ну магічний іспит де гинули маги, багато чого нагадав... другу Балду як приклад, якщо грати за мага, можна, щоб для гг начаклували цікаве кільце, але виживе лише найкращій зі всіх учнів... Ну і 23 серія 11:30 відсилання на Мендо Шютаро з "Нестерпних Прибульців"? Момент коли Мімік з'їв Фрірен. Але вистачить, навіть толком не записував i зрозуміло, тут такого багацько.
- Сенси, питання, теми зрозумілі, точно непогані, але типові на наш час і для аніме в цілому + в останній час тайтлів 2-3 зі схожими моментами бачив. "Буря Втрат" і "Подорож Кіно. Чарівний світ / Kino no Tabi: The Beautiful World", як приклад. Але все одно, це все слухалося і цікаво було дивитися. Майже в кожній серії, історії або арці є свій сенс, своя тема, мораль і часто подається як притча тощо. Багато з цього банальне (10 серія про гординю і самовпевненність або 12 серія про романтизацію героїв + не зміг витягнути меч, хех, хто на що вчився і качався, лол), але цікаве. Правда описувати мені було лінь, хоча...
Вистачало тут філософскіх роздумів й не тільки. Тема дорослішання, через мандрівку і переосмислення, не тільки теперішнього, але й минулого. Тут навіть сюжет йде в 2 фази так сказати (знову). Чи як історії повторюються. Теми вибора, життя і як це реально жити, не шкодувати про це. Слова можуть ранити сильніше меча. Тема емоцій і те як їх потрібно висловлювати (тощо), що так полюбляють японці в своїх творах і т.д.
Окремо:
1) Ельф Крафт, забутий герой. Декілька разів автори підіймали цю тему, тільки на фоні Гіммеля, героя якого ще пам'ятають і цього, якого вже забули, залишився лише пам'ятник...
2) 7 серія. Інший погляд на моє улюблине кліше з типовим результатом. Коли була можливість демона не вбили, а демон потім вбив... Різниці немає, її природа - це чи щось інше, важливий цей самий момент. Правда масштаби тут рівень села, а багатьох інших творах, буває катастрофа, як приклад в "Досягти Терри" чи Тітосах.
3) Чим ближче до смерті, тим більше її боїшся. Гибокий момент від обличчя священника. Але мене ще більше здивувало, що він так легко надурив Фрірен, бо з ходу була зрозуміла його мотивація, яку він навіть і не думав приховувати, лол. Мабуть тут має відношення, особисте відношення Фрірен до нього і що вона про обман навіть не подумала. Хоча, це все одне й те саме, ні?
Далі писати сенсу немає, з дуже простої причини: багато і це треба банально дивитися тощо.
- Ділоги сподобалися, більшість з них прості, але в них є свій шарм, сенс і вони слухаються. Можливо дарма не записав ще куди більше цитат. Але, що є, те є + не тільки цитати.
1. "Більшість смертей стається через необережність."
2. "В тому щоб боятися, немає нічого поганого" та з продовженнях в цих історіях, яка була не одна.
3. "Ох і дурні ж жарти у долі, ось і навіщо ми так старалися?"
4. "Що треба щоб тебе пам'ятали?
Змінити чиєсь життя."
5. "Магія зараз інша і вона не підходить до битв в руїнах, бо їх майже всі давно зачистили, ще за часів короля демонів." Хех
6. "Люди вмирають лише тоді, коли вмирають спогади про них."
7. 25 серія про людей, розмова між двома ельфійками (і хто саме швидше за все колись зможе вбити Фрірен), чому люди так швидко рухаються, бо у ельфів багато часу подумати, а люди повдоять себе активніше, бо мало часу на фоні ельфів. Але відмічаю з тієї причини, що в "Arcanum: Of Steamworks and Magick Obscura" (на цьому був побудованний цілий конфлікт самої історії, можливо один з центральних. Коли у ельфів та дварфів вистачало часу щоб зрозуміти і продумати усі ризики, люди ж робили активно, не думаючи про можливі наслідки. Через це, там почалася епоха, жанру steampunk, якщо коротко та грубо) і "Mass Efffect" такі теж роздуми були з боку раси Азарі, можливо навіть Ліара про це казала (якщо перевести на людський вік: їй десь 18, коли насправді 100. Правда азарі ще ті самки собаки=/). Можливо ця розмова буде важливою для фіналу.
8. В 26 про стратегію і тактику в черговий раз казали. До речі, таких серій вистачає. Правда там купа сенсів ще було і хто хоче підстригтися?
- Є непоганий, вдалий легкий дотепний гумор. Легкого вдалого в аніме не так вже й багато. А тут є, в цьому лайтовому аніме. Чібі тут теж бувають в тему.
- Екшн такий як мені подобається, тобто не задля одного екшну і загалом лише по ділу (тут чомусь "Сад Грішників" згадав, але тут складніше, бо там є першоджерело, тому продовжувати не буду). Це безумовно плюс. Мінус, у битвах майже немає ніякої інтриги. Все закінчується типово на користь позитивних персонажів і мова тут не тільки про Фрірен.
