Вистачало тут філософскіх роздумів й не тільки. Тема дорослішання, через мандрівку і переосмислення, не тільки теперішнього, але й минулого. Тут навіть сюжет йде в 2 фази так сказати (знову). Чи як історії повторюються. Теми вибора, життя і як це реально жити, не шкодувати про це. Слова можуть ранити сильніше меча. Тема емоцій і те як їх потрібно висловлювати (тощо), що так полюбляють японці в своїх творах і т.д.

Окремо:

1) Ельф Крафт, забутий герой. Декілька разів автори підіймали цю тему, тільки на фоні Гіммеля, героя якого ще пам'ятають і цього, якого вже забули, залишився лише пам'ятник...

2) 7 серія. Інший погляд на моє улюблине кліше з типовим результатом. Коли була можливість демона не вбили, а демон потім вбив... Різниці немає, її природа - це чи щось інше, важливий цей самий момент. Правда масштаби тут рівень села, а багатьох інших творах, буває катастрофа, як приклад в "Досягти Терри" чи Тітосах.

3) Чим ближче до смерті, тим більше її боїшся. Гибокий момент від обличчя священника. Але мене ще більше здивувало, що він так легко надурив Фрірен, бо з ходу була зрозуміла його мотивація, яку він навіть і не думав приховувати, лол. Мабуть тут має відношення, особисте відношення Фрірен до нього і що вона про обман навіть не подумала. Хоча, це все одне й те саме, ні?

Далі писати сенсу немає, з дуже простої причини: багато і це треба банально дивитися тощо.

- Ділоги сподобалися, більшість з них прості, але в них є свій шарм, сенс і вони слухаються. Можливо дарма не записав ще куди більше цитат. Але, що є, те є + не тільки цитати.

1. "Більшість смертей стається через необережність."

2. "В тому щоб боятися, немає нічого поганого" та з продовженнях в цих історіях, яка була не одна.

3. "Ох і дурні ж жарти у долі, ось і навіщо ми так старалися?"

4. "Що треба щоб тебе пам'ятали?

Змінити чиєсь життя."

5. "Магія зараз інша і вона не підходить до битв в руїнах, бо їх майже всі давно зачистили, ще за часів короля демонів." Хех

6. "Люди вмирають лише тоді, коли вмирають спогади про них."