Самих персонажів будуть розкривати по ходу, деяких в флешбеках самої Фрірен. Типу, в оповіданні може бути два або частково дві сюжетних лінії, так сказати. Не частий такий художній прийом. Варто ще відзначити: відношення до персонажів буде змінюватися, нехай вони (знову) звийчайні для аніме, просто добре/вдало зробили. Також відчувається хімія між персонажами і не тільки головними - на цьому багато чого тут побудовано. Це вагомий плюс, який помітно виділяється.

- Відсилання на "Гуррен Лаганн" під кінець 3 серії усміхнуло, 5 серія мені чимось нагадала "Коносубу" через Штарка і трохи можливо автори іронізували на рахунок імен персонажів в 16 серії. Ну магічний іспит де гинули маги, багато чого нагадав... другу Балду як приклад, якщо грати за мага, можна, щоб для гг начаклували цікаве кільце, але виживе лише найкращій зі всіх учнів... Ну і 23 серія 11:30 відсилання на Мендо Шютаро з "Нестерпних Прибульців"? Момент коли Мімік з'їв Фрірен. Але вистачить, навіть толком не записував i зрозуміло, тут такого багацько.

- Сенси, питання, теми зрозумілі, точно непогані, але типові на наш час і для аніме в цілому + в останній час тайтлів 2-3 зі схожими моментами бачив. "Буря Втрат" і "Подорож Кіно. Чарівний світ / Kino no Tabi: The Beautiful World", як приклад. Але все одно, це все слухалося і цікаво було дивитися. Майже в кожній серії, історії або арці є свій сенс, своя тема, мораль і часто подається як притча тощо. Багато з цього банальне (10 серія про гординю і самовпевненність або 12 серія про романтизацію героїв + не зміг витягнути меч, хех, хто на що вчився і качався, лол), але цікаве. Правда описувати мені було лінь, хоча...