- Сюжетно, коли йшла динаміка, то дивитися було вельми ок і деякі події просто летіли. Коли починали ходити навколо та навкруги, то дивитися ставало не дуже ок, але ситуація часто змінювалася. Ще є тут хороші твісти навіть на наш час, але через таку кількість збігів та тісного світу + колір волосся та очей, ну не важко було дещо вгадати та й кліше на наш (!) час - наше все=/ Також багато акценту на Оскар та Андре, але найгірше, що затягнули ці моменти, місцями сильно. Хоча,що писати про таку класику, коли в більшості нових є аналогічні проблеми?

Один із сенсів історії, что аристократія трималася за владу тощо, коли час їх пройшов. Але з іншої сторони теж, зрозуміло, що різні люди були. Мова про революціонерів, які займалися часто тероризмом (прям пісню групи "Tiamat - State And Revolution" згадав), а з часом вже почали друг друга їсти, що ось і таке згадав:

"Я всім серцем за революцію та за анархію, усією душею підтримую рух та зміни. Однак не ризикну взяти особисту участь у цьому процесі. У революційній боротьбі змінюєшся i сам. Потрібна велика сила, щоб стриматися, не перетворитися на... На щось, на що перетворюватися не слід."

А за цим методи боротьби... ну так сказати=/

"Цікава річ це тероризм, про який ми говоримо. Ти так не вважаєш? Він усуває з ринку конкурентів, створює нові робочі місця, посилює кон'юнктуру у промисловості, ремісництві та торгівлі, підштовхує індивідуальне підприємництво. Обґрунтовує сенс існування численних організацій, посад, обов'язків та безліч людей, які ці обов'язки виконують. Цілі маси черпають із нього доходи, тантьєми, оклади, дивіденди, пребенди, пенсії та премії. Істинно, якби тероризму не було, його треба було б вигадати."

- Персонажі деякий час часто забували про вогнепальну зброю... і інколи забуваєш, що вона тут взагалі є. Але те, що вони з часом почнуть частіше нею користуватися та стріляти в коней - це сильно. Шкода, дуже шкода звісно коней, але так і робилося, бо в нього легше попасти і далеко не факт, що після падіння, наїзник виживе.

І звісно люди не ідеальні, але не такий же крінж, який не обійшли надто багато творів того часу. Хоча Оскар тут змогла це зробити, та хто більше і вища за людей... З іншого боку, у неї слабкість до Марії Антуанетти, яка... Ну і її неадекватна поведінка під кінець, яка можлива була викликана хворобою, ну або сюжетною доцільністю, коли за собою тягала чоловіка, якому було зле і він помітно втрачав зір. Коротше, все ж Оскар теж тупила... І у неї батько року, який з доньки зробив "пацанку", а потім, в останньому акті почав перейматися її жіночим щастям. Мабуть в старості став надто сентементальним.

Також мені Оскар дуже сподобалась в 9 серії та її вибір, рішення... Вона просто шикарна/прекрасна та як же не вистачає ось таких безкомпромісних моментів в інших, часто нових - творах, бо неможна все прийяти та пробачити (правда тут цей момент підігнали під історичність, реальні події, як і відношення Оскар до Марії Антуанетти, яку вона ніяк змінити в плані історичності не могла, що трохи викликало дисонанс? Бо у Оскар була помітна с'юшність. Ладно). І найгірше, що все там закінчується банально з всепрощенням і іншою подібною фігнею, яка в тих моментах ніяк не може бути, якщо тільки це не принесе хоча б якийсь профіт. І вона тут могла принести користь, якби здала тих, хто окрім неї плів інтриги. Але навіть в цьому моменті у всіх є своя гордість, позиція, принципи тощо. Тобто це реалістично (ту "повію" зовсім трохи навіть поважати став + декого вона нагадала своєю історією=/), як і фінал "Katanagatari Історії Мечів." І щось тут було між цими тайтлами схоже, а ось що...

Про багатьох сказали окрім дітей Марії Антуанетти і короля. Хлопця закатують, бо революціонери будуть вибивати абсурдні покази проти матері, а дівчину відпустять чи швидше виміняють і вона відправиться в Австрію. Ну якщо вірно пам'ятаю.

Розалі і Жанна типу Інь-Янь? В будь якому випадку ситуація з Жанною, не міг не згадати як Сапка на такі випадки писав, хех:

"Коли за тебе приймуться всерйоз, кажи. Зізнавайся. Завалюй інших. Видавай. Співпрацюй. А героя зробиш із себе потім. Коли писатимеш мемуари."

Хоча фінал її теж був показовий. Як і більшості революціонерів та інших, хто став використаним матеріалом.

- "Таке мале дівча, просить купити її тіло. Я не знала, що відбувається з суспільством та життям людей."

Якщо коротко про стан речей в той період, який розрив був між суспільними станами. Гроші потрібні були для ліків матері та простої їжі, хоча це навіть не важливо в цій ситуації.

- Вдало показано і майже без сантиментів як платять за добре виконану роботу (теж місцями непогано показали чим окупається добро, альтруїзм. Правда, таке до своїх могло бути, статус теж грав свою роль)... мерці ніколи не видають секретів, ну майже ніколи. Політика, політ.позиція, інтриги ("часто чутки вбивають не гірше ножа"), плітки, як жив та якою фігнею страждали при королівському дворі, карикатурні та плоскі злодії (мвахаха). Такі думки були, коли бачив причини ворожнечі аристократів між собою:

"Душі імператорів і шевців плавляться в єдиному тиглі... Ті самі причини, що спонукають нас ворогувати з сусідом, викликають війни між князями." - Мішель Ейкем де Монтень

"Хіба ти не знаєш, сину мій, як мало треба розуму, щоб керувати світом?"

"Невже чвари великих державних діячів нічим не відрізняються від дрібних зварювань прикажчиків у магазині батька?"

Але аристократія була військово забовязанною, не те що зараз (в деяких країнах досі є таке, де є саме монархія)... Також кумедно, як з часом революціонери пожруть друг друга, і дехто відправиться теж на гільотину, бгг. Деякі цитат про це вже раніше писав.

- Діалоги, більшість норм на свій час та на наш теж. Цитат вистачало, але не записав, що дуже дивно, швидше за все випадково профукав=/

"Не гріючись в промінні чужого світла, люди не зможуть жити"

"Майбутня королева програла повії"

"Людей вабить те, чого вони не мають"

"Напитись іноді гарна ідея"

- Хм, а картопляний суп (картопля/Яблуко Едема) вже тоді "експлуатувався"? Хоча це часи після Фрідріха Великого, так що можливо. Правда анахронізмів тут вистачає і так, як і в абсолютній більшості інших історичних творів. Це нормально.

--- Мінуси.

Їх звісно можна виправдати датою виходу чи жанром, але це все одно буде сильно кидатися в очі. Ну можливо, бо у кожного є свій погляд на той чи інший момент і т.д. Тому до цього треба готуватися.

- Марія Антуанетта. Ця хімедере місцями напочатку трохи бісила і через неї 1 раз ледве не загинула Оскар та не стратили хлопця. Хоча зрозуміло чому вона така розпещена.

- Злодії, негативні персонажі, ті хто проти головних героїв. Ну вони дуже плоскі, карикатурні та мвахахахах. Причому, вони це робили майже в кожній своїй появі і ніяк інакше, як суто негативними - їх важко було сприймати, навіть історично неоднозначних, тут +/- теж. Це мабуть ще більше дратувало чим шьоджьо.

- +/- примітивні сюжетні ходи з купою дивовижниї збігів і деякі складні ситуації надто легко вирішуються в один момент по ходу оповідання, а дещо кидається без продовження ("втрата дитини" Марією Ант.). Коротше цей аспект можна спокійно списувати на час. Просто через це, таке враження, що Париж якесь маленьке село... Ох, цей тісний світ, але надто багато цього.

Ну і збігами намагаються обдурити глядача (26 серія). Хоча, наприклад і в "Брама Штейна 0," теж такі прийоми використовували... Тобто зараз (знову!) теж такого вистачає=/

- Жанр шьоджьо, дуже сильний на цьому акцент зі всіма витікаючими. Краще б більше деякого історичного контента/контексту додали=/

- Затягнуто, що норма, але деякі серії можна було з 4 спокійно зробити одну. Хоча і зараз такого вистачає.

- Також вистачає легковажного, наївного і в тому дусі. Хз, чи природно це для ситуації при дворі та іншому, чи ні.

- Персонажі місцями (?) чимало туплять в своїх діях.

= У підсумку?

В будь якому випадку, аніме повністю заслуговує на свою оцінку і статус (впливу того ж тут, огого). Багато чого тут витримано в історичному антуражі, якісно зроблено, пропрацьовано, дійсно хороша режисура, попрацювали над звуком і т.д. Все ж не чергове конвеєрне щось... Оцінка доречі 8.34, незважаючи на дату випуску аніме 79 рік, а манга, першоджерело початок того дисятиліття. Ну якось так, якщо коротко. Шкода, що мінуси були такі нав'язливі (вони зрозумілі і виправдані жанрами та (знову) датою випуску, але), без них можна було спокійно і 10 з 10 поставили, але все ж - ні. Хоча загалом дуже сподобалося і звісно топ.

Ps Цякаво, чималий тут був акцент на троянди, що зрозуміло і нагадало мені "Ковбоя Бібопа" в деяких моментах. Хз так воно чи ні.