Розалі і Жанна типу Інь-Янь? В будь якому випадку ситуація з Жанною, не міг не згадати як Сапка на такі випадки писав, хех:

"Коли за тебе приймуться всерйоз, кажи. Зізнавайся. Завалюй інших. Видавай. Співпрацюй. А героя зробиш із себе потім. Коли писатимеш мемуари."

Хоча фінал її теж був показовий. Як і більшості революціонерів та інших, хто став використаним матеріалом.

- "Таке мале дівча, просить купити її тіло. Я не знала, що відбувається з суспільством та життям людей."

Якщо коротко про стан речей в той період, який розрив був між суспільними станами. Гроші потрібні були для ліків матері та простої їжі, хоча це навіть не важливо в цій ситуації.

- Вдало показано і майже без сантиментів як платять за добре виконану роботу (теж місцями непогано показали чим окупається добро, альтруїзм. Правда, таке до своїх могло бути, статус теж грав свою роль)... мерці ніколи не видають секретів, ну майже ніколи. Політика, політ.позиція, інтриги ("часто чутки вбивають не гірше ножа"), плітки, як жив та якою фігнею страждали при королівському дворі, карикатурні та плоскі злодії (мвахаха). Такі думки були, коли бачив причини ворожнечі аристократів між собою:

"Душі імператорів і шевців плавляться в єдиному тиглі... Ті самі причини, що спонукають нас ворогувати з сусідом, викликають війни між князями." - Мішель Ейкем де Монтень

"Хіба ти не знаєш, сину мій, як мало треба розуму, щоб керувати світом?"

"Невже чвари великих державних діячів нічим не відрізняються від дрібних зварювань прикажчиків у магазині батька?"

Але аристократія була військово забовязанною, не те що зараз (в деяких країнах досі є таке, де є саме монархія)... Також кумедно, як з часом революціонери пожруть друг друга, і дехто відправиться теж на гільотину, бгг. Деякі цитат про це вже раніше писав.