Ідеальне закінчення твору, нам foreshadow-лять ідею про те що люди ніколи не припинять ворогувати одне з одним з першого сезону. І от на прикладі Ерена який зізнається що він раб своєї свободи, я подумав що ми ірл раби своєї історії, як ми побачили це від якихось русаків, так і від "друзів" поляків які за будь-якої нагоди тикають нам волинською різнею (думаю це теж foreshadowing), кароче мораль АОТ така шо треба кайфувати від тої невеликої перерви у війнах яка у нас є, бо війни неминучі.

Мені закінчення сподобалось. Окрім любові Емір до Фріца та приколів зі спогадами все було нормально та логічно, як на мене. Я розумів одразу, що так воно і буде, але все одно було цікаво дивитися.

Фінал "злитий", прикриваючись поняттям детермінізм. Я довго розмірковував щодо всих аспектів які нам автор намагався донести, і - це вбий друга який намагається тебе врятувати, бо геноцид хуйня, а от війни це ок, нехай продовжуються. Або за цивілізацію з морозивом можна і друга захуярити. Грубо описав висновок, але і він на розлогість не заслуговує.

Я не знаю чому автор прийшов до такого кінця, але мені сумно що такий витвір отримав таку кінцівку.

Краще б я його не бачив

Нажаль, фінальна серія - це драма, котру не змогли до мене донести.

Сама кінцівка не така уже й погана, але чим ближче до неї тим більше роялів, порожньої драми та дивної поведінки персонажів, яка не відповідає раніше встановленим характерам і відносинам. Ці проблеми були й раніше, але цього разу вони досягли свого піку. Надто мало часу приділили історії виникнення титанів, силам Імір, "Життю" та "подоражам у часі", через що у мене склалось враження, що їх краще б уже й не вводили.

Аніме в жанрі тайм-клікер, а у головній ролі Мікаса 🙊