• Типова японська романтика.

6 серія з 16 хвилини від обличчя жгг про те, що є кохання. Подано все для романтиків, але не для таких як я=/ Про крінж мовчу, дно місцями було пробите... Хоча сенс зрозумілий і надто банальний=/

• жгг і чгг.

В деякі моменти трохи починав їх ненавидіти, жгг мабуть, місцями навіть більше з її коханням головного мозку. А те, як їх роялі постійно рятували тощо... Ну таке. І чого тільки вартий момент під кінець з тим, навіщо Клер було рятувати жгг, якщо все одно її спокійно врятували б, трохи треба було потерпіти і все. Ось така доля сью. Дарма автори все це так подали, не вірю і все.

Також часто бісило і сильно вдалило по загальним враженням, щоб вони не робили, їм все одно за це нічого не буде... Ніяких наслідків. Нудно та б'є по атмосфері (яка часто легковажна, як і подача), серйозному ставленню до твору, казка + тут Онідзуку в цьому контексті згадав, але Онідзука це все ж треш. Тому про інтригу зовсім нічого писати, її просто нема, вона вбита. Хоча драматизм є, тільки в інших сенсах і з іншими персонажами.

• Вистачає різноманітного крінжу, в романтичних стосунках теж. Коротше, явно ненайгірша соціальна драма в яку часто добавили непотрібну клоунаду і т.д. Ось навіщо хороше робити гірше? В манзі мені писали багато чого інакше було, а тут наробили філлерів і в тому дусі=/ Трохи повотор, але.