Аніме
Обговорення (1)
Знову спойлери, від початку до кінця. Обережно.
"Плавати швидще за всіх вчаться ті, хто тонуть"... Добре тут було на словах, хоча.
Як тільки почав дивитися, відразу ж згадав слова Чарльза Буковські про Шекспіра і його творчість (не дослівно): "Так, у Шекспіра були хороші рядки, але мені якось до лампочки. Він там писав всяке таке, як королі страждали, а я в свою чергу лежу і з голоду вмираю, що мені з того? Краще вже я послухаю історію про слюсара-сантехніка, через якого комунікації/каналізація працюють, ніж про королів, політиків і т.д. Від цього більше толку." Так ось цей тайтл в багатьох сенсах саме про це. Сміттярі виконують брудну та ризиковану роботу, рятують людство від синдрома/ефекта Кесслера. Бо ресурси на Землі (майже?) закінчилися, тому люди не в останню чергу через це пішли освоювати космос. Сама тематика космосу в різних аспектах +/- зайшла. І люди в ньому, вже більше звикли до космоса чим до Землі, а можливо Землю і не бачили. Кінець 20 серії десь з 20 хвилини, а раніше була серія про лунянку. Також цей твір соціальна драма з неприємними крайнощами про мрійників та геніїв, які двигають прогрес і людство в майбутнє. Прям те, про що казав Кьон Харухі на самому початку їх історії.
Далі буде разбито по групам. Плюси, нейтрально, мінуси, щоб було банально легше:
Плюси. Позитив.
- Задум. - Як до фантастики зі всіма витікаючими питань нема, на той час і на фоні інших так точно. Вона +/- реалістична і тут є тільки люди, їх дії тощо. Хоча в деяких моментах треба думка тих, хто набагато більше розуміється на цій темі. - Гумор. Часто непоганий або вдалий був саме легкий (рідкість), хоча трагікомічні історії трохи місцями в мінус. Навіщо було деякі не прості історії саме так подавати? Не зрозуміло, хоча зрозуміло, що це впершу чергу для свого глядача. - Діалоги різні, далеко не всі погані, вистачає вдалих і цитат, правда, іноді якась фігня як почнеться... Але все ж більше в плюс.
Цитати чи якісь сенси тощо:
1) "Розчарування в майбутньому, не важливо які були мрії та надії."
Щось не зрозуміло... ладно. Видно як цитував, цитата побилася, хз як воно так інколи буває=/
2) "Космос - почесна смерть космонавта"
3) "Хто не знав жалю, не познає і щастя"
4) "У неї в голові лише поверхнева мрія у всеперемагаюче кохання"
Влучно про жгг.
5) "Ми вже розглянули все... на папері"
11 серія. Символічно та показово, кінець серії про те, що з космосу не видно кордонів, але те що коїться на Землі теж надто показовим було. З часом чим більше піде економіки, політики, війни та на чому це все базується тощо. Ну, а 4 серія життєва. Але мені у свій час це все ж коштувало роботи, непоганої доречі, хех. Ось тільки нікого там не бив=/
6) "Що занадто, то нездорово."
7) "- Вам молодим так і хочеться все розділити на чітке та визначене"
"- Не всі речі які здаються важливими, є такими насправді"
8) "Земля – колиска людства. Але ж не можна все життя прожити у колисці" - Ціалковський.
Кумедно, в одній серії багато імен прослизнуло, а в 17 пішло поїхало. З іншого боку, мало про кого казали. Загалом акценти були на Фон Брауні і ньому.
9) "Такі генії, такі одержимі егоісти і досягають своїх цілей... А такі дрібні створіння, як ми, хочуть лише вільного простору"
10) "Ненадійність однієї людини може мати серйозні ризики для всієї команди."
11) "Щоб перемогти когось з гори, потрібна хитрість та винахідливість, а не впертість"
12) Цинічний та прагматичний геній Werner Locksmith:
"- Мені не треба гуманісти. Мені треба реалісти які зведуть втрати екіпажу до мінімуму"
"- Егоісти мені підходять! Я і сам егоіст" лол
13) "У світі є багато чого брудного, мерзенного і потаєнного про що ти навіть не відаєш"
14) Дещо цікаве про кохання, самотність, дружбу десь з 10 хвилини 22 серії: "Я вже нічого і не очікую від людської природи"
16) "Щоб людина не робила, все одно більшості її мріям не суждено втілитися в життя"
17) "Протилежність любові не ненависть, а байдужість"
Часто це чую в аніме. Точно в "Психопаспорті" було.
18) "Як можна порівнювати циркового пса з самотнім вовком?"
Діалоги, купа цитат, це все в плюс, але якось... банально? Нехай вони і слухаються, так + на той час, воно могло звісно по іншому спийматися - це теж треба розуміти.
- Теми.
1. Цінність людського життя та доцільність використання людського ресурсу.
2. 20 серія про жорстокість космосу і цілеспрямованість людей в різних сенсах. Чомусь на цьому моменті згадав команди морських кораблів які займалися каннібалізмом, бо наприклад потрапили в шторм і не могли доплити до цівілізації. Хех, і так вийшло, після дивився "Подорож Кіно: Чарівний світ / Kino no Tabi: The Beautiful World"
3. Кому саме вигідно освоєння космосу, жменці богатих країн, коли прірва між багатими і бідними росте. Не дослівно зі слів і позиції Керол в країні якої йде війна. А дослівно, цікавий опис капіталізму в 21 серії з 14:20. Хоча ця серія вся така.
Загалом тут буде поглиблення в корпорації їх інтереси та політику.
4. Тероризм, умовно: партії зелених та країн другого світу, які терплять збитки на Землі тощо. Також добре подана тема як чужі інтереси грають людьми як пішаками та як зраджують людей їх ідеали.
І т.д.
Тем як і цитат теж багато, але вони вже давно ніякого вау ефекту не викликають, бо японці майже одне і теж гоняють десятки років по трубам. Але це не претензія до цього аніме і тому звісно в плюс твору. Інші правда, навіть не записав.
- Драматизм.
Він є в різних сенсах, від політики до работи. Як то специфіка космосу та хвороби які через це з'являються, якщо людина там довго живе чи працює. Точно непогано показали, наскільки може бути "проста" робота ризикованною чи як минуле тягне людей назад.
- Мальовка, анімація все це дуже вдало зроблено, загальний дизайн теж сподобався. Пропорції для аніме норм, а можливо навіть адекватні. Також немає чібі, що звісно окремий плюс.
- Саундтрек теж нічого.
Музика різномантітна. Часто грає та, яка представляє персонажів та до яких країн вони відносяться тощо. Приклад японський, китайський або індіанський (мабуть "апачі" був) мотив і це не рахую все інше, як то підтримка настрою тощо. Також музикою не зловживали, що важливо. Опенінг майже не пропускав, ендінг частіше.
Нейтрально. Суперечливо.
- Сюжет сприймався по різному...
І якщо дивитися по серіям то вони загалом десь 50 на 50, вистачало нудних і т.д. Хоча сильних теж вистачало і коли з часом "дитсадок скінчився" стало куди цікавіше і з фаном дивився. Мова про те, як для однієї цілі чгг покинув працю прибирача сміття щоб полетіти з місією на Юпітер. А є такі, як 10 серія. Правда зрозуміло для чого вона, для розвитку в кожному аспекті, а також для розкриття. Але надто багато збігів для сюрйозного тайтлу.
Також іноді так цікаво було, що відходив і навіть не передивлявся, а воно ще на прискоренні було. Тим не менш, коли йшов сугубо сюжет, то динаміка була помітною, менше дурощів, що навіть персонажі краще сприймалися і якість діалогів теж росла.
- Персонажі залишили після себе суперечливі враження. Як на жаль буває, персонажі другого плану краще за головних, але не без винятків і якби не головні герої, то багатьох інших в розкритті міг би назвати живими (у деяких був навіть катарсис, але таке), зі своїми плюсами, недоліками, мотиваціями, егоізмом тощо.
З персонажів сподобалися і в тому дусі: Edelgard Rivera, Zhengsheng Gao, Yuri Mihalkov, Werner Locksmith, Fee Carmichael, Hakim Ashmead, Claire Rondo і ще дехто + деяки окрім невеликого розкриття мали трохи і розвитку, але були й нюанси.
Не сподобалися або не дуже: Ai Tanabe, Arvind Lavie, Philippe Myers, Hachirouta Hoshino і ще дехто. Як можуть бути в творі такі персонажі на фоні інших? І це про нінджя не писав...
"Фронт захисту космосу". Дивовижно как у них все просто вийшло (Клер звісно допитали і відпустили, ой яка страшна і реалістчна корпорація, якій щось загрожує=/), хоча таке можливо, якщо подивитися на реальність. І сама ситуація з купою сенсів десь з 8-9 хвилини 24 серії реалістично закінчилася. Чесно, був здивований і був настрій на те що терористів тупо зільють або зілють їх дії. Ні. Все вийшло інакше.
- Місцями нудно, хоча не сказав би що динаміки немає, вона просто помітно кульгає. Задовбали=/ Хоча для слайсу місцями дінаміка навіть ок, іноді дивився в 1.5х чи 1.75х, але все ж є деякі трабли.
- Вистачає різних відсилань, від "Fly me to the Moon" Френка Сінатри і "Євангеліона" до 17 серії (ох, яка тут клоунада була=/) про Ціолковского, фон Брауна тощо. Фон Браун тут буде мати своє окреме місце в сюжеті.
- Фінал.
Він нормальний на фоні аніме в принципі. А епілог розкрив майбутнє і теперішнє персонажів. Щодо жгг і того що зробив чгг, ну його мотив зрозумілий, від завжди такий був і саме цього хотів, до цього прагнув усіма силами і пішлов за мрією та послухався порад наставника, повернутися додому з часом і щоб тебе там чекали... Також тема батьківства яка явно турбує автора та того, що вседозволеність постійно була від обличч головних героїв, тому, чому б і не робити все що хочеш? Все одно, нвякої відповідальності (тощо) не буде.
Негатив. Мінуси.
- Філлери і як мені писали, в манзі немало крінжових історій які йшли в нікуди - не було (філлерні всі нінджя крім одного доречі загинуть). Ось вони дуже і вдарили по сприйняттю і враженням. Багато серій саме цього штибу і викликали реакцію 50 на 50 в деякі моменте. З часом краще стало, але. І саме погане, що на фоні вдалих і цікавий серій, часто сюжетних - цей філлерний крінж виглядав просто ніяк і ні про що. Навіщо вони потрібні були?=/ Через це сюжет все ж в плюс для себе і не зміг помістити. Шкода звісно, але сумніви було аж до кінця.
- Типова японська романтика.
6 серія з 16 хвилини від обличчя жгг про те, що є кохання. Подано все для романтиків, але не для таких як я=/ Про крінж мовчу, дно місцями було пробите... Хоча сенс зрозумілий і надто банальний=/
- жгг і чгг.
В деякі моменти трохи починав їх ненавидіти, жгг мабуть, місцями навіть більше з її коханням головного мозку. А те, як їх роялі постійно рятували тощо... Ну таке. І чого тільки вартий момент під кінець з тим, навіщо Клер було рятувати жгг, якщо все одно її спокійно врятували б, трохи треба було потерпіти і все. Ось така доля сью. Дарма автори все це так подали, не вірю і все.
Також часто бісило і сильно вдалило по загальним враженням, щоб вони не робили, їм все одно за це нічого не буде... Ніяких наслідків. Нудно та б'є по атмосфері (яка часто легковажна, як і подача), серйозному ставленню до твору, казка + тут Онідзуку в цьому контексті згадав, але Онідзука це все ж треш. Тому про інтригу зовсім нічого писати, її просто нема, вона вбита. Хоча драматизм є, тільки в інших сенсах і з іншими персонажами.
- Вистачає різноманітного крінжу, в романтичних стосунках теж. Коротше, явно ненайгірша соціальна драма в яку часто добавили непотрібну клоунаду і т.д. Ось навіщо хороше робити гірше? В манзі мені писали багато чого інакше було, а тут наробили філлерів і в тому дусі=/ Трохи повотор, але.
- Кліше.
Найфіговіше, що тут є далеко ненайкращі. Як приклад звичайне: не вбили коли можна було (двічі! Ні, точно тричи! Самка собаки) і це мало страшні наслідки. Чи той момент, що усім пофік на пси.травму чгг і самій пси.травмі пофік на нього і на сабе, як і йому на неї=/ Г-геніально, але так воно ж не працює... Хоча сьюхи, такі сьюхи. Роялі їм в допомогу. Про інше писати нема сенсу.
У підсумку. Пробачте, але не можу сприймати цей тайтл (реально/надто?) серйозним і дорослим через те, що (головні) персонажі робили, що хотіли, а наслідків ніяких не мали, а які мали - виглядали смішно і без проблем долалися, інколи (?) навіть роялі допомогали, ну або сила духа, так. І це все незважаючи на деякий дійсно серйозний контекст чи теми, які навіть на той час, можливо вже гоняли по трубам і зараз продовжують це робити (це не претензія цьому аніму, а "жанру" аніме загалом). Тим не менш, оцінка тут буде висока, але це близко не топ, хоча серій з ефектом вау вистачало - це теж правда. Але на жаль, є тут свої але=/ Шкода.
