Також цей тайтл відверто нагадує "Mieruko-chan" (духи пожирають один одного і там духи були шкідливі тільки до деяких. Тут вони більш шкідливі для всіх), в якому правда не було чібі (Passione цим не страждає), але вистачало фансервісу, школи, слайса і серйозної затягнутості в серіалі. Міко ж, доволі реалістично, але з підходом адамантових яєць підійшла до своєї проблеми, стала їх просто ігнорити як могла (тут, доречі теж є дівчина з такою поведінкою, тільки більше генкі чим кудере) і тільки з часом, по троху почали надходити допомога чи якось вирішувати цю проблему, але інколи це мало свою ціну. Тут же головні герої, або гг лоля з ходу все вміла, все знала, усіх нагибала. Майже (?) с'ю, імба корочь, але прикольна як Кураге Аоба. Ну і концепт цікавий, прикольний. Ляльки як зброя і захист в цій кровавій комедії.

Про схожі моменти немає сенсу писати (тунель, метро, дзвінок, телефонна будка, страшні ляльки, випадок в ліфті, готель з привидами, спалений дом з привидами і з передісторією, різаниною в ньому тощо тощо тощо), бо більшість взяті з класичних фільмів жахів, які дивився ще з початкових класів в дитинстві та тим кліше вже хз скільки років. Мабуть з часів Хічкока, але тут важко писати, бо бо + Хічкок все ж дещо інше в свої картини вкладував, не тупі, страшні моменти, а часто інший розум, тобто більш пмихологічний чинник, аспект. Хоча знову, важко через стільки років писати.