Це аніме сильно хоче скидатися на детектив, але це йому не до снаги. Особисто в мене більшість персонажів викликали роздратування, а "сюжет" ой леле... це суцільна діра. Буде не справедливо сказати, що геть усе в тайтлі погане. Шьонен складова тут доволі типова, зіпсувати її складно. Однак щойно в кадрі з'являється Рампо, аніме перетворюється на гарбуз. Він нічого не розслідує, він не складає ніяких планів. Увесь світ просто починає йому підігрувати і все вдається саме собою. Тому уся сутність цього аніме - фарс. Однак це не цікавий фарс і навіть не дотепний. Для мене загадка чому цей тайтл отримав стільки уваги. Певен, що це розлютить фанатів, але Рампо з Дазаєм - найбільші перепони сюжета. Саме вони руйнують будь які спроби поставити агенство у скрутне становище, або нагнати драми.

Технічна складова в аніме в порядку, а от сюжет повний дірок і умовностей. Із кожним сезоном усе більше і більше питань до логіки серіалу, але перестати його дивитися я не можу. Я б сказав, що це мій ґілті плежер — рекомендувати б не став, бо бачу всі провтики та недоліки, але продовження чекатиму. Улюбленому персонажу в останніх сезонах екранного часу додали, тому я цілком задоволений, хай виконання й залишає бажати кращого.

Головним для серіалу є фішка в вигляді імен персонажів і їх здібностей, які відсилають до класичних письменників і їх творів відповідно + це ще відображається в характерах і відносинах подібним до тих, що були в пов'язаних авторів. Видно, що манґака дуже кропітко відноситься до цього компонента, і для когось це однозначно підвищить задоволення від перегляду. Особисто мене це підкупило, і я вирішив ознайомитись із японськими літераторами, на щастя, в цей час з'явилось видавництво, яке займається їхнім перекладом (перейшов у інст видавництва, а вони виявляється фанати бродячих псів, лол). Однак глобально це не більше ніж ґімік, хоч і має значнішу роль ніж, наприклад, виконавці для Джоджо.

Виходить цікаве питання: чи можна вважати хорошим аніме головний плюс якого — його несамостійність? Тобто для того, щоб отримати повноцінний досвід, треба прочитати ~50 творів, знати біографії їх авторів і зв'язки між ними, а ще, бажано, розуміти особливості жанрів і їхні тенденції. Я б назвав це артхаузом, але окрім цієї унікальності, все інше в серіалі дуже посереднє — із перемінними успіхами та падіннями (так, як і в будь-якому іншому середньостатистичному шьонені).

ПС

Кумедно, що Дадзай найпопулярніший серед фанаток, враховуючи біографію реального письменника...

Раджу також подивитись Безсмертна література, якщо зацікавило.

Аніме для тих хто любить подумати. Це цікавий детектив з елементами фантастики та гумору. Чого лише коштує мій улюблений персонаж з цього аніме Дадзай. Він просто пушка. Думаю затягне з першої серії бо в мене було так.

Рекомендую!!!

Дазай)