Є дуже знайомі композиції, які вчергове дуже щось нагадують. Приклад 25 серія з 7 хвилини. Після доречі, буде дещо з діалоговою складовою, що можливо варто послухати. Причому Архітектор в "Dragon Age" хотів заразити усіх "Taint" (жінкам через цю отруту в тілі, було б дуже дуже дуже важко завагітніти, тобто і так далеко не всі вижили б, а після...), щоб якимсь чином розірвати цикл по пробудженню Архідемонів... Тут ця бабка хотіла людей перетворитити в КсамДів. Ну, тих хто б це пережив і не став каменем. Це все з 13 хвилини 25 серії. Там ще жгг, ще скаже: "Я хочу, щоб вони жили, навіть якщо вони не чисті душі. Я хочу жити з ними зараз. Будь ласка. Я не хочу знову бути самотньою, у мене залишилося лише майбутнє." Yango який нею опікувався знову щось схоже казав, але в той же час, він хотів щоб вона жила, чому саме вона мала "загинути", а усі ті хто з нього та його народу знущався - ні.

"- Немає листа, який неможливо доставити"

Це було до того, як "Шігофумі Shigofumi", і ще дещо з часом не стало мейнстрімом...

Ну і капітонша під кінець сказала (26 ONA), що почуття не передати словами... Тобто і вона типу, трохи змінила свою думку, змінилась?

Також тут стався таймскіп на 9 років, як часто це буває в схожих картинах. Починаючи (якщо не помиляюся з деякими аніму) від "Досягти Терри Terra e...", "Ганбастера Gunbuster" і "Лейн Serial Experiments Lain" до "Евріка 7", "Гріхів Кяшана", "Гуррен Лагган" з "Франксом" і т.д.

Після цього, через призму часу цікаво про себе Haru Nishimura казала, якою була і є на даний момент. Показали усіх, хто до чого дійшов, як живе. Душевно в сумному хепі енді? Деякі хороші персонажі загинули або з якихсь причин покинули дорогих людей одних, а деякий непотріб вижив... не роблячи нічого для спокути. Реалізм бл. Хоча було зрозуміло, що Акіюкі до життя повернуть. А ось з Nakiami, все ж автори тут витримали, бо були думки на невиправдано казковий фінал.