Окремо хочеться відмітити хоча б одну серію, як тут автори +/- часто робили:

10 серії про минуле, майбутнє, час, дорослих, дітей, дорослішання і т.д. Тобто, чимало серій небезсенсові.

"- Ти можеш знати щось як факт, але все змінюється коли ти бачиш це на власні очі.

- Ти не зможеш знайти себе, якщо тікаєш від реальності. Це моя нова філософія життя"

І тут багато такого, таких випадів чи "філософії" (яка з часом, +/- очікувано переросте в релігійну складову). Але звісно, такого вистачає в різних творах. Радує, що тут трохи інакша структура, наративи, настрій, показують під іншим кутом тощо. І на завершення, підсумовуючи сказане в серії, під кінець одна з жгг обрізала собі волосся, тобто обрала для себе новий шлях, ага. Аналогічно, в кінці було вже показано, важливість який шлях вибере чгг. Насправді куди більше і докладно варто було написати, але й цього вистачить.

Тут, ще хочеться відзначити 16 серію, висловлювання про лінію фронту нагадали аніме "Вона — довершена зброя Saishuu Heiki Kanojo", а після було "прикольне" кліше про відкриті двері ака "Домекано Domestic na Kanojo." Тобто розумний персонаж зробив все, щоб дехто почув важливу інформацію з його вуст і зробив на цьому висновки... Треба ж якось рухати сюжет, вірно?

- Теми банальні і типові для японців, але чимала частина з них буде завжди актуальною. Скільки вже раз, писав приблизно таким чином: "На мій погляд, люди гірші/небезпечніші за антропоморфів" і в продовженні, що таке бути людиною та інше бла бла бла, якого багато було і буде, поки буде. Присутні й сімейні цінності, як і в "Евріка 7." Війну показали без рожевих поні, без райдужних шмарклів і з жорстокими експериментами, які повинні були врятувати світ, ага. Хоча, звісно прогрес, розвиток ніколи просто так нікому не давався.