Обговорення
Metallikan
3 місяці томуЯкою ціною дається мир?
Концептуально Неверленд скидається на західний фольклор. Автору вдалося передати атмосферу утопічного, але в той самий час моторошного від фальшу сиротинця. Перша серія еталон того, як треба працювати з глядачем. Нам показали заспокійливу картинку, а потім розтрощили її у друзки. Нічого зайвого, ставки високі як ніколи. Конфлікт сформовано.
Жодних претензій, чудова ідея, а скільки можливості для психологічного тиску й атмосферних жахів. Важко залишатись байдужим коли мова йде про дітей. Перші 2-3 серії тримають достатньо високий темп розвитку подій, а далі починаються проблеми. Відверте марнування часу на порожні суперечки, порожні діалоги та жахливо нудні приготування дитячих ССО. "Мама" у певний момент перестає сприйматись як загроза. Як і її помічниця, з очевидних причин. Хоча конфлікт між ними трошки реанімував це болото нудьги.
Залишається непоміченим слон на ім'я Норман. Геній, що зіпсував усе враження від історії. Ви тільки подумайте, кожна дія решти дітей була прописана ним. Кожен діяв лише за його інструкцією. Це зруйнувало будь-яку інтригу, бо майже на кожну незрозумілу ситуацію була записка.
Metallikan
3 місяці томуБісяча Емма не персонаж, а позитивний інструмент для виконання волі Нормана. Вони наче у трьох геніальні. Рей - емо з феноменальною пам'яттю, прогматик. Питань нема, доволі живий персонаж. Норман - клятий пророк, що попередив кожну подію сюжета. Емма - карикатурний шаблон за все хороше, місцевий устрій їй точно не загрожують.(Якщо розумієте про що я) От і маємо, що цінність Рея звелася не стільки до його розуму, скільки до зв'язку з матінкою. Цінність Еми до карколомності, а загалом це спектакль одного актора. Адже вагу мали лишень руйнівні для інтриги записки.
Схожа проблема була в серіалі про Шерлока Голмса, де він користувався не дедукцією чи радше індукцією, а тупо підглядав у сценарій.
