Нарешті можна переходити до самого аніме. З перших кадрів нам дають зрозуміти на що розраховувати. Це трешова історія з гумором дошкільнят (це необов'язково погано, просто констатую факт). Персонажі відносно харизматичні, зокрема Анді. Решта не розкрита, або взагалі є функціями, а не персонажами (як то кунгфуїст, дитина з артефактами, учений, спідстер). Навколишнє середовище мертве, це не така велика проблема якщо тайтлу вдається тримати увагу на подіях, проте це не наш випадок. Декорації навколишнього середовища існують лишень там, де є ГГ та й ті куці. Впродовж перших 5 серій увага зосереджується на пізнанні правил за якими працюють сили, тримається певна хімія між головними героями, події відбуваються. Здається усе працює, проте, я почав відчувати нудьгу вже на першому завданні. Сутичка з НМІ подарувала пару лулзів, але попри це залишалася ніякою. Приблизно з цього моменту починають накопичуватись проблеми яким я ще не приділяв зайвої уваги. Однак, як глядача, тайтл починає мене втрачати. Ще нудніше стає коли Анді робить вигляд, що намагається "зрозуміти" здібності неґаторів, хоча насправді робить це ледве не з першого погляду. Відносини між Фуко з Анді зупинились приблизно на тій самій 5 серії, гумор... Не можу згадати жодного дотепного жарту починаючи з арки "аукціон". Видовищних боїв нема (усе зводиться до одного знаменника), принцип дії невдачі то окремий сором. Потроху недоліки перетворювались на сніжний ком. Твіст із манґакою мав шанси на успіх, але сталося не як гадалося. Далі в хащі лізти не буду, торкатись тем постановки або музики не бачу сенсу, а строчити ще більше полотно в межах звичайного коментаря, мабуть не варто.

Хтось скаже - "Кожному своє, ти не розумієш." А я скажу - "Нудна посередність. Хавати подібні тайтли - банальний несмак, який виправдовують тим самим вимкненим мозком."