Детективні розслідування, бувають як цікаві, як і такі, що мені навіть посуд було цікавіше мити десь 40 хвилин (якісь 2 серії, перша арка). Хоча давно відомо, японці не дуже вміють в детективи (але є придатні, складні і дуже цікаві головоломки). І чесно, на самій першій серії все стало дуже зрозуміло і чекав, коли М з'явиться, як і його противник з інших творів... І такого тут багато, коли самі перші думки виявлялися вірними, можливо сам автор, спеціально так робив. Тому мені і не подобаються аніме-детективи такого формату. Хоча плюси теж були, бо аніме, історії в них розбиті на арки, через що багато чого можна краще розкрити. Правда є умовності, але загалом норм для японських детективів. Фінал викликав суперечливі емоції. Не хочеться навіть розглядати. Але мотивація дівчини-злодія "Kwisatz Haderach" чи яке було напруження, емоцій і усі просто так розійшлися... перевертні людей просто так після усього відпустили?... Мовчу.

Також варто відзначити, хто дивився класичні детективи або знайомий з деякими +/- знаменитими, то буде видно як японці знову роблять все те, яке вже старе як світ. Хз навіщо вони так роблять, можливо тому що самі майже нічого придумати не можуть? Хз. Хоча, трохи цікаво було як головні дійові персонажі - це все обґрунтовують, тобто сам процесс іноді цікаво було спостерігати. Тем не менш сумно, що через схожість деяких творів (серія "Туманна Лощіна", ага, автори прямим текстом говорили=/ Sleepy Hollow + Aisha de senlin), найперші думки виявляються вірними... Більш того, перша історія і третя з перевертнем чимось схожі + було зрозуміло, що це зробили навмисно, мова про гармидер=/ Хз, навіщо саме так зробив автор.

Образи, архетипи персонажів +/- звичайні, типові для схожих творів? І декого нагадують, якщо не брати "літературні" образи. Надто мало різного розкриття усіх персонажів. Вони для тих, хто знає їх бекграунд... Деякі їх мотивації, позиції не дуже зрозумілі і в продовженні можливо краще розкриють.