Серія насичена подіями. "Детектив", після видно як Харухі фактично читала думки у Кьона (у них часто таке буває). Потім, можливо Нагару Танігава взяв починаючи з 6:50 один концепт Ф.В. Ніцше: "Якщо ви й досі вірили у найвищу цінність життя і тепер бачите, що обдурилися, то чи повинні негайно вважати життя нікчемним?" Тут це було зі слів Харухі і у дещо вільній інтерпретації + Кьон хотів ще видумати псевдофілософську цитату, але не зміг + цього всього "глубокого" висточало і у ранобе. А так воно чи ні, хз, тільки сам автор знає. Ще була показана сутність Іцкі (класна у нього тема, Містерія: https://youtu.be/2Eg...YdZbuzfa_-XohVpКаору Нагіса блін) і теорія його "Організації"(яка глубока назва, люблять тулить це слово у більшості творів=/) про Антропний Принцип. А ще був велетень та церковний хор, містична музика, але без органу.

Напочатку цікава реакція у Юкі (до приходу Харухі. Дві ревниві :З) була на поведінку Кьона з Мікуру. А сама серія про один з топ поцілунків в аніме (Кьон у продовженні, в ранобе про це постійно нити буде, що поцілував за легендою - вродливу дівчину=/ знайшов на що скаржитися + після поцілунку у ранобе у нього були мокрі губи, коли він повернувся додому і впав з ліжка + любить він дівчат з хвостиками=/). Принаймні раніше так було.

Також, все ж у цьому тайтлі добре обіграно психологічну складову, що багато хто не зрозумів свого часу цю ситуацію, бейсбольний матч або "нескінченну 8", де Харухі не могла свій пси.стан задовольнити і т.д. У багатьох у реалі буває настрій коли хочеться, щоб весь світ пропадом провалився, але немає на це сил, а у Харухи є і з усіма, що випливають.

Хоча ось романтична складова у цього тайтла... по своєму цікава, а з іншого боку так собі. Одна генкі-цундере хоче щоб Кьон перший крок зробив, а він не вірить у те що вона його кохає. Дичина і довго його у цьому переконували=/

Весела серія, у свій час не раз передивлявся... фана було. Хоча с Харухі майже завжди так, нудно з нею рідко буває, яка б вона не була.

Ну і с ходу, ще трохи і міг начатись юрі-хент...

Така злива може вплинути на зміну планетарну екосистему. Нда=/ Нажаль нам це усе вже знайомо.

Демократія... по давньогрецькі, хех, вже й забув цей момент.

"Від того як я кину м'яч, залежить доля всесвіту. Небагато ж вартує ця доля." - іронічно, ну мяко кажучи. Вся суть серії.

А ось момент з тим, що Харухі не тільки для себе усе це робе, а й для Кьона - недожали. Хоча тут такого вистачає, а також вистачає різної талановитої інтерпретації Кіото А.=/

"Назад у Майбутнє" з Джоном Смітом на побігеньках у головній ролі (символічно, Покахонтас/Харухі схвалює). А так, Кьон в ударі... "бамбукова злодійка" "яка тут" та інші його (іноді/часто "мовчазні") реакції (часто на Харухі і її поведінку) - це щось, лол. Все ж він тут найкращій персонаж, мабуть. Хоча Кьон і Харухі класна пара, яка друг друга доповнює в різних моментах, що створює багато фану.

Також треба відмітити, що схожий каталізатор буде і у Сакути в Aobuta (там такого багато), бо він там зустрів Шьоко з майбутнього на пляжі, яка була у відповідній шкільній формі. І з часом, через це він теж поступить у ту школу де вона тоді навчалась. Харухі тут також зробе. Поступе у цю школу, бо Кьон у минулому був відповідно у формі той школи.

.

Трохи не забув про це. Є тут тонкий ще момент, де "дерево"(ага ага) Юкі Нагато реагувала на лежачих у одній кімнаті Кьона і Мікуру. У Юкі як вона поверне їх у нормальний час та подивиться на їх сплячих (все це буде після 18-тої хвилини), коротше - її зіниці будуть реагувати (таке ще буде у довбаній арці з детективом на острові=/ коли Кьон їй накаже відкрити двері у кімнату), вона ревнуватиме Кьона к Мікуру. Ну, а якщо не ревність, то у будь якому випадку вона делілька разів проявила емоції + зацікавилась настільними іграми і далі все буже з цим тільки цікавіше:З

Хех, тут вже цей ендінг, який як і опенінги спойлерить весь сюжет. Доречі, варто тут звернути увагу на анімацію у ньому.

"Ай-ай-ай, а хто... А хто це зробив?... "

Цікаво Кьон про Юкі Нагато наприкінці говорити бути... А ось ці речі, які не дуже й відверті він розуміє, а банальне ні. Іронія.

"Юкі тут як частина інтер'єру (в кімнаті команди SOS), то її можна не рахувати" лол.

"- Мікуру у тебе часом немає бластера?

• Ні. Мобільна зброя заборонена, вона небезпечна. 

• Зрозуміло. Ось такій дівчині нічого, будь який блпстера не допоможе. А ще вона може забути його в метро"

Це мабуть краща (одна з) характеристик Мікуру які чув в серіалі.

Не сама вдала серія. Майже ні про що (звісно ні, вистачало тут різної ініормації, просто трохи нудна історія, хоча динаміка була і вона, ця історія не стояла на місці) , але є різні кумедні, тонкі моменти (той же різний стьоб) та відсиланням на Західний хоррор, фільм The Thing. Тут це породила ось цього недолугого печерного цвіркуна... Також напочатку, в черговий раз був момент, що Харухі у Кьона прям читала думки або це спеціально так зробили, що манера оповідання переключадась від того, що Кьон говорить або думає. Цікавий момент. Не всі його помічають, а дарма. Так як і вистачає різних теорій по Кьону і Харухі. Одна з них, що початково сила у ньго була і він передав її своїй дівчи5і, якій було нудно...

Ну і як би він мені не подобалася (один з найулюбленіших персонажів в аніме у принципі, топ місце в MAL - ця совість команди SOS, ага), але ця коротка історія в черговий раз доказує що Кьон ідіот, який не може зрозуміти дуже банальну мотивацію Харухі та її дій (правда, вона тут "така" цундере=/). Хоча таке і справді буває. Просто, навіть на 9 серію вже багато чого було... зрозуміло?

Терпіти не можу цю арку або її закінчення (для мене вона куди гірше Уробороса), генії сценарного местецтва з Кіото А.=/ Коротше, вона дуже сильно відрізняється від першоджерела (сестри наприклад тут зовсім в оповіді не було) і з часом, якщо будемо живі і вийде озвучка 11 серії, дещо більше напишу=/ Правда, варто ще відзначити, що схожі історії будуть в майбутньому, наприклад в "Готиці". Також через початок цієї арки, розумієш чому в світі стільки корупції (ага), коли навіть сам Бог таке схвалює=/ Ех, королева самодур... Ну і спящий Кьон піде в колекцію Харухі, вона мабуть з його фотками робила те, що Каеде або Судзу. Більше, мабуть не треба писати, ото що динаміка різна була, серія трохи нудновата.

Ще одна трохи схожа арка буде в продовженні в ранобе, але куди цікавіша і драматичніша. Хоча там багато чого ще буде, що не адаптували, на жаль.

Харухі віддала наказ Юкі, не правильно його сформувавши і Юкі повністю підпорядковується Богу Імператору! І тільки магія Кьона змогла розвіяти ці чари. Цікаво чому? Але факт, що Юкі знову виявила емоції починаючи з 13:00 хвилини і в той ще момент про себе Кьон кумедно прокоментував її обличчя типової кудере, що воно беземоційне, а ось очі то він її не бачив... + Харухі тут теж була в одному моменті абсолютно розбита, бо думала що розгадала суть справи. Рідкісний кадр.

Кьон же настільки тупий, наскільки Іорі Кітахара, ага. Коли Харухі сказала, що насправді Харухі не хотіла такого, що сталося, а просто займалася дурницями, він можливо все зрозумів по цій справі і він сам її вирішить в ранобе. Та й Іцкі, цей маніпулятор спалився в першій частині арки. Шкода що в аніме генії з Кіото А. майже все профукали (правда за Кьоном тут звісно було цікаво слідкувати, як він мовчки збирав докази, часто його та інших видавали самі реакції, очі спойлер, як і в багатьох інших творах. Юкі також мовчки теж себе показувала з позитивного боку) і знову нагнали антагонізму Харухі (якого в ранобе, як не крути не було, нехай вона дуже дуже специфічний персонаж). Бо в ранобе саме Кьон зміг розкрити цю справу, а Харухі ця справа, арка мала провчити, показати ким би ти не була, але ти не являєшся пупом землі, не все вирішуєш і не все крутиться навколо тебе. Це був один з мабуть 3-4 моментів, які дуже на неї вплинули в плані розвитку, як персонажа, який почав переосмислювати себе з таким красномовним результатом в майбутьому, а тут все тупо профукали з довбаною грою на емоціях, яку так полюбляють Кіото А. Зробивши тут одни з найогидніших для мене моментів адаптації, який знову майже пропустив. Вона стояла в кінці і кричала з самовдоволеною пикою: я все розкрила, моліться на мене! Один з найнеприємніших моментів, хоча були блін ще. Коли в манзі вона смиренно сиділа і доглядала Микуру на той момент, коли та лежала на ліжку, бо бо... А розкрив все Кьон, знову повтор.

Хоча дивитися тут було звісно веселіше та цікавіше чим першу частину арки і сам детектив точно непогано зробили, поставили і подали (а музика місцями яка, ех! Автори готувалися до чогось більшого), але закінчення його... нда=/

Ps

Забув кинути про "ортодоксальний раціоналізм" Харухі зі слів Іцкі (десь колись бачив та зберіг на такий випадок):

 Показати / приховати текст

Таку тему свого часу розглядав Террі Пратчетт, як і її недоліки: мало побажати щось - треба враховувати, що структура всього світу буде змушена підлаштуватися під твоє бажання. Тобто не просто коти, що говорять - а фізика світу зміниться так, щоб у світі могли існувати коти, що говорять. А у світі і так все в тендітній рівновазі, і якщо його порушити... Саме у випадку з Харухі все складніше: мало сказати, щоб повірила - треба відповідати. Тобто сказати "дістань із моєї сумки мільйон" не спрацює, оскільки Харухі цілком закономірно подумає - та звідки у звичайного школяра стільки грошей? І магія не спрацює. Можна вигадати причину, щоб її переконати - типу, я знайшов сумку з грошима - але тоді це стане реальністю, і хто його знає, чия це сумка насправді... З фразою "у мене в сім'ї чоловіка стає геніями" теж не все гладко: по-перше, чи не збожеволіє Кьон, отримавши такі можливості і не будучи до них готовим, по-друге, Харухі може засумніватися: ну так, всі чоловіки в сім'ї такі, а їх син навчається у звичайній школі? не вірю! І магія не спрацює... Коротше, із цими здібностями треба обережніше. А Кьон все-таки звичайний школяр без особливого життєвого досвіду чи підвищеного інтелекту.

Pss

Шкода що аніме не адаптуаали до момента коли з'явиться прикольна подружка Кьона - Сасакі, про яку між рядків дещо казали. Хоча яка там Сасакі=/

"— Та ладно тобі, Кьон, — продовжила Сасакі. — Іноземна музика, хоч і непогана, не має недоліків. Незважаючи на те, що я люблю західну музику, я приходжу до думки, що співак просто ще один інструмент у групі. Є мелодія ударних, басів та гітари, а потім вокал співака поєднує це в один мотив. Тільки тоді ти можеш відчути справжню працю. Мова не важлива; я навіть японського співака приймаю лише як частину. Не так важливо, чи означає щось текст чи ні, бо він залучений до пісні як частини мелодії. І не має значення, чи це вокал, гітара, чи фортепіано — вони всі однаково важливі для мене, коли я слухаю музику.

Музика не має національних кордонів. Оскільки це так, немає нічого страшного, якщо повідомлення не надсилається. Хороша мелодія – це те, що зрозуміло у всьому світі. Романи та фільми містять несправжню історію, що відрізняється від інших у синтаксисі, і тільки поки сенс передається, все гаразд. Я б сказала, що якість звуку, що луною віддається по всьому світу — приблизно те саме, вірно?"

Хз, наскільки один зі "старих знайомих" був правий на цей випадок=/

"Топово відписала! Цю штуку називається поліфонія. Західна музика найчастіше їй обділена, адже вона базується зазвичай на акордах, коли японська в основі своїй на кількох незалежних мелодіях та меншій кількості акордів, але це не означає, що їх за дефолтом має бути мало. Скільки не слухаю західну, взагалі жодного інтересу не викликає після такого. Для мене роботи японців це саме та сама музика-музика. Де, безглуздо звучить, але ти зрозумів."