Отже ми маємо дуже неквапливу історію про дослідження людських цінностей та плинності життя. Сеттінг у цьому контексті взагалі не має значення, а тому язик не повертається назвати це порятунком жанра середньовічного фентезі. Однак потім сталась остання третина сезона, або як то кажуть про інші аніме - "турнірна арка". Оповіданню зриває гальма і аніме стає еталонним шьоненом. Саме тут зосереджена вся сутність тези про нове дихання для пригодницького фентезі, і на мою думку це було дивним рішенням, розмежувати темп оповідання таким чином. Навіть арці Аури був притаманний неквапливий темп усього сезона, а тому остання третина історії зносить глядача неочікуваним потоком динаміки. Це звісно не злочин, проте, складається враження немов я подивився два різних тайтла.