Аніме
Обговорення
Спойлери.
"Яка жахлива поза (Мартіна!), треба пади ось так! (Показує Амелія)"
Відразу кинувася в очі класний опенінг, який прикраса цього аніму, через який були завищені очікування до Xellos. Ендінг трішки гірше, але точно ок (щось все ж було прекрасне в музиці того часу:З) і скільки ж тут арабського мотиву, особливо коли в кадрі була присутня ара ара Мартіна... Також якщо придивитись, то в опенінгу трапляються не дуже помітно деякі цікавинки, вставки між переходами відеоряду або за спинами персонажів. Мальовка, анімація (щоправда є просадки), загальний дизайн, архітектура тощо - теж ок. Мають приємний вигляд, нехай і помножені на комедійну складову зі своєю специфікою та на свій час. Ще деякий дизайн трохи повторюється (4 раза) і тому можна було спокійно здогадатися, що деякі "випадкові" зустрічі, виявились не такими ж й випадковими.
- Сюжет тут з ходу куди цікавіше сприймався і таємничіший за ТБ-1. Хотілося дивитися, не заставляючи себе це робити, як часто це буває в останній час, причому без прискорення і подивився майже залпом за два підходи. Ок. Щоправда читається сюжет часто і в деталях, хоча аніме 96 року і йому це не в докір, тим паче є і логічні моменти для такого аніме моменти, на уважність. Тільки один момент +/- здивував - це можлива сутність Ліни, через яку і могли нею зацікавитись, хоча можливо і не розуміти цього. Вона може виявитись аватаром декого. Ще чимало тут асоціацій з "Євангеліоном" ("Берсерк" теж і т.д. Не бачу сенсу про це писати), від опенінгу до 21 серії. Ну і під кінець не все було зрозуміло без перекладу, але що там було розуміти? Аніме без претензії вибрало найбанальніший шлях під фінал, де кохання все і всіх спасе і в тому дусі...
Філери ж не без позитиву, але що тут, що в ТБ-1 найслабша ламка. Правда тут їх усіх по цим "перепонам" вів трікстер по різним куткам світу в пошуках Пречистої Біблії (чомусь один хентай через всю історію згадав "фейспалм"), а там вони мандрували від точки А до Я.
Чахлик невмирущій. Доріан Грей і в тому дусі. Хоча арка з ним небезсенсова, від початку до кінця. Тема безсмерття, що таке гратись з життям та можливі наслідки, плата, а також те, як йти до мети, яка може не виправдитись та інша банальність на наш час. Але приємно, не очікував тут побачити те, що трохи нагадає "Темний дворецький: Книга цирку Kuroshitsuji: Book of Circus."
В 19 серії "фейспалмами" при розмові в таверні... крінж фм. Хоча в наступній, 20 серії накидали "глибини" (в продовженні щось ще буде). Трохи заздрю тим, хто в той час це дивився, чимало моментів в голос. І так, мало тем, моралі тощо - з того часу, не дуже змінилися... трохи ото що видозмінилися, перекрасились так сказати.
- Скільки тут (точно непоганого) стьобного гумора було вже на той час над типовими сюжетами чи персонажами з їх тривіальними мотиваціями. Ще варто відзначити гумор про цицьки, якого вистачало в ТБ-1, але там з часом відійшли і тут його було зовсім трохи, більше жартували з пацанської натури Ліни.
Дружба - це коли через егоістичне бажання набити шлунок делікатесами, ти береш і робиш з друга якір, бо він багато важить. Що ж, команда фріків, є командою фріків і навіть кохання не допомагає. Лол. А загалом рибалка прикольна вийшла. З елементами вестерну без вестерну блін...
8 серія. І це ти називаєш справедливістю? Так. Коротше, тут щось було схоже на стьоб над супергероїкою.
Ліна з Амелією в 14 серії трохи побули "айдолами" з "Сейлор Мун"?
- "Якщо хочеш надурити ворога, то треба надурити друга"
Не пам'ятаю хто сказав, але трікстер тут з ходу дає прикурити. На його рахунок були завищені очікуваня і вони виправдались. Але мені писали давно, що ТБ-2 краще за ТБ-1. Не збрехали.
"Можливо це підстава! Усім відомо, що злодії які все руйнують і хочуть зруйнувати світовий порядок одягаються в чорне!"
Інші моменти профукав. Ех.
- Персонажі сильно в плюс, причому декілька лялькарів, маніплуляторів в історії і замість викрадення принцеси, навпаки... викрали принца і рятували його "принцеси"=/ Більше за всіх тут сподобались: трікстер Xellos та колюча, запальна Ліна Інверс (прекрасна Хаяшібара Меґумі). Ці теж норм/непогані: хімедере Martina Zoana Mel Navratilova, Зельґадіс Ґрейвордс та кавайна Sylphiel Nels Laada, якою малувато було, але. Хоча на мій смак, поганих тут не було і не дратували, окрім деяких режимів мвахахаха, що зрозуміло, виправдвно часом. Окремо:
Ліна і Мартіна чимось схожі в плані взаємен з Рін Тосакою і Лювіаґелітою Едельфельт, тобто типу друг друга терпити не можуть, але цінують або просто в чомусь схожі, тому відштовхуються. Хоча в Насуверс до них вже був "триумвірат" Адзака Кокуто + Рьогі Шикі + Асагамі Фуджіно.
Хімедере з дрелями Мартіна все ж прикольна і старанна. Непоганий персонаж, нехай часто і відвертий стьоб над деякими лиходійками ака старий серіал "Пригоди Сингбад The Adventures of Sinbad," який виходив в той самий час...
Трікстер Xellos вміє обходитися з дівчатами. Ліна під кінець 15 серії не дасть збрехати, ловко він зняв усі питання, хех.
17 серія, крутий і неочікуваний твіст з трапом. Серія про лицемірство, маски тощо...
Тітонька Аква. Ага.
= Загалом трохи неочікувано, бо куда краще чим міг собі подумати, причому у всьому по відношенню до ТБ-1, який місцями себе примушував дивитись. Єдине під кінець трохи втомило і закінчилось банально. Ні, це не докір, тим паче до тайтлу без прeтензії, комедійному та ще й з такою датою випуску. В будь якому випадку сподобалось до топа. Оцінка заслужена і тримається до нашого часу 8+ в MAL.
