- "Якщо поділити це на три частини, скільки кожному дістанеться?"

- "Без вас двох мені дістанеться все." ©Муґен

чудове роад-муві, де в кожній серії нова арка. якщо в одній серії наші герої знайдуть підказку до пошуку самурая, що пахне соняхами, то в наступній Джін і Муґен ідуть просирати всі гроші на куртизанок, або Джін сам стане куртизанкою. крім того, кожна серія відрізняється своїм настроєм (чудово підкресленим музикою звісно ж): в одній серії персонажі ведуть себе максимально серйозно, а в наступній японці грають в бейсбол з американцями, або малюють графіті (епоха Едо, уточню). і це все можна пояснити однією назвою - "Самурай Чамплу", якщо значення слова "самурай" знають всі, то "чамплу" - це змішаний, що видно з першої серії: японські традиції і хіп-хоп, реп і класика, графіті і стародавня архітектура...

Ватанабе такий: "мені подобаються самураї, реп і хіп-хоп, погнали робити аніме". просто зверніть увагу на те настільки класно поєднаний хіп-хоп і реп на задній музиці, або в опенінгу ( "Матриця - це система, Нео. Ця система - наш ворог. Коли ти всередині, ти оглядаєшся, що ти бачиш?" xD, не втрималась, ідеально підходить під задню музику). і Ватанабе це чудово вдалося, хоча графіка і посередня(нагадує Наруто і його стоп-кадри), але кожна серія проанімована настільки добре, що хочеться просто встати і поаплодувати тому, хто цим займався. окрім того, аніме - це суцільний макгафін. подорож головних героїв починається з того, що вони нічого не знають, а коли вони все дізнаються про самурая, що пахне соняхами

команда чудово знала як працює макгафін, тому аніме - великий мета-коментар. вам ж достаньо розслабити свої мізки, довіритись почуттям і просто слідувати за сюжетом, який обкрутить вас коло пальця. якщо ви ще не дивились це аніме, то рекомендую до перегляду - 9 окулярів Джіна з 10.