"Цінність людини визначається її досягненнями."

Претенціозно, можливо має сенс, але тут тупо Принцеса точно була варта того щоб її врятували і слова інквизиторки не переконливі.

Місцями автори все ж тиснули на жалість (музикою теж, як помирала головна дракониха), як це полюбляють японці. Але в деяких антагоністів дійсно були драматичні історії та такі парочки рідкість. Єдине і дуже подобається, що ГГ і Ко вбивали їх без жалю, тупості та сантиментів. Знову про це пишу, бо це важливо.

Загалом з оцінкою в MAL +/- згоден (постановка нічого, мабуть), але хз що його ставити. Просто майже весь час було легко дивитися в 2х (часто) цю клоунаду (та знову затягнуто + з купою повторів. Нафіга?), але не без цікавості та була інтрига (що рідкість), глянув майже залпом, що не часто буває і той рідкий випадок, коли мальовка і саунд не дуже зайшли (перші опенінги та ендінги майже все протустив, другі краще зайшли. Загалом були ще непогані композиції, але рідко мене саунд залишає холодним), а сюжетно і персонажі навпаки, дуже. Мангою зацікавився і потенціал у твору куди вище чим був тут. Шкода що історія з "Храмом" в 23 році мала в якомусь сенсі: свій повтор...