Отож, попри досить дивну зав’язку: дорослий чоловік фанатіє від 16-річної дівчинки-айдола, я вже тоді встиг просякнутися побаченим на екрані. Адже спосіб і емоційність, якими подається матеріал, зачіпають саму душу. Я сидів і дивувався, наскільки ж майстерно автори адаптації граються з моїми почуттями, при цьому показуючи звичайний,

такий знайомий усім нам, людський світ: хвороби, популярність та її негативні сторони, рання вагітність, необґрунтована ненависть і, саме головне, щира любов. Милі ситуації переростали у відверті, серйозні розмови, закінчувалися зворушливими моментами, а вже за мить обстановка розряджалася тупими, але тими, що викликають посмішку крізь сльози, жартами. Все це виглядало максимально природно та доречно. Фінал сезону був дещо очікуваним, але від цього не менш теплим. Тим більше, я був абсолютно певен, що далі — більше.

Головні герої — це скарб, ядро і база цього чудового серіалу. Вони пропрацьовані дуже детально: підґрунтя кожного повноцінне та унікальне, як і характер; цілі зрозумілі та аргументовані, а шлях їхнього досягнення теж логічний. Додатково варто підкреслити, наскільки цікавими є внутрішні переживання персонажів. За їхньою взаємодією між собою та зі світом я спостерігав із захопленням, а весь спектр почуттів, які пережив за ці 11 серій, — не описати словами, це треба побачити та відчути самотужки.

Графіка — суцільне візуальне задоволення. Стиль зображення персонажів, передусім очей, виразів облич, яскраво підкреслюють емоції та створюють дивовижну атмосферу. Оточення, деталізація — все на найвищому рівні. Хотілося зробити скріншот і поставити картинкою для робочого столу, настільки все соковито. Якість рухів людей, предметів, фону є більш ніж задовільною для такого жанру.