В іншому, у цілому аніме з купою крінжа (на 3 серії навіть дропнув), ейчатини (фансервіс з лолями теж), відсилань (ДжоДжо, Лапута, Гендо Ікарі з Єви/Кібер-місто Едо 808, Мерлін Монро тощо тощо тощо), стьоба та іншого і точно не варто вважати серйозним (хоча, кому як, тобто особисто кожному вирішувати), бо є багато трактувань, які, ну мяко кажучі суперечливі (ніколи не перемагала армія, яку гнали з-під палиці, керуючись страхом... що? Про диктатури теж фігня, але це таке і серйозно сприймати ісекай з ейчатиною таке собі, але автор намагався в претензію чи просто робив вигляд). Також точно є елементи пародії і напочатку не знав як краще сприймати цей тайтл, на 3 серії дропнув, але потім обдумавши деякі моменти все ж продовжив дивитися. Музика і візуал тут специфічні (8 серія з дефектами в ендінгу, бо бо. Багато нагадало. Шкода що можливу таку інтригу частіше швидко зливають), загальний дизайн теж, прям нагадав себе з нульових. Правда неочікуванно є динаміка в оповіданні, що важливо і насправді рідкість. Сетинг, світ і задумка цікаві (битви побудовані типу на математиці і психології, але більше це слова і на коли кажуть шахи - це те саме, що і хрестики-нулики чи як він в 3 серії перехопив ініціативу, коли зміг "підкупити" королеву, ну несерйозно. Хоча він багато грав в потрібні ігри та "Цивілізацію", вірно? Але ще той момент кинувася в очі, в один момент чгг боїться соціум перед виступом після коронації, а до того нічого не боявся перед коронацією лолі=/), але ніколи не розумів, навіщо робити щось з тематикою ігор, якщо немає інтриги, азарта. Це ж одне з найголовнішого...