Обговорення
Трохи пройшло часу після перегляду/закінчення цього сезону, дещо трохи можно було обміркувати та перечитати з того, що писав коли дивився. Багато з чого було написано на правах брєда, коли писав дурню на дурню в кожній серії, лол (цікаво, який об'єм вийшов в 14 серій, коли в середньому було десь 1500-2000 символів на коментар). А якщо серйозно (так так, чимало написано було, що тут, що там, як різна іронія, сарказм, стьоб та інше в цьому дусі. Бо як видно, не всі це розуміють "фейспалм"), то є таке враження, що всього було у підсумку... малувато, як на об'єм в 14 серій? І явно ненаївся персонажів (акцент був тільки на деяких, а більшість були лише фансервісну мимохіть. Але добре, круто, що розкрили передісторію декого і який же був там класнючий замок в своєму колориті, антуражу! Де була гнітюча атмосфера самотності тощо), діалогів, історій тощо. Оцінка на момент арки Надеко була 10 (психоаналіз в такому вигляді, виконанні!), і все ж знизив на 1 позицію, бо якось все обрубили і закінчили тими самим сенсами, що і в "Owarimonogatari 2nd Season" (класно авторам, коли глядачі дивляться через деякий час і не пам'ятають контекст попередніх сезонів. Хоча можливо, з якоїсь іншої причини, так робиться спеціально). Тобто гг Арарагі, цей збочений лоліконщик вперто не хоче дорослішати (а хто хоче?=/), хоча пройшло хз скільки сезонів зі всіма витікаючими. Можливо автори готуються до якогось серйозного переходу і готують для цього ґрунт + є промовиста назва. Не знаю. Але якийсь дивний все це має вигляд та вистачало відверто затягнутих моментів чи пафосного переливання з пустого в порожнє, щоб знову, банально тягнути час (ще ввели деяких нових персонажів з пафосними іменами, які дуже добре затягують час, для авторів - це саме воно... лол. А також вони полюбляють подовгу хіхікати, як в це було в нових старих зустрічах).
Частково зрозуміло для чого це зроблено, для фетишу, дрочки на такі моменти яким страждають фанатики і не треба мені зараз тут писати про хейт - це як мінімум смішно і недолуго. Бо якби не затягували ці моменти, то наприклад Хітаґі було б більше (якої дуже мало, а Ойкури ще менше), чи Ойкури Содачі було б більше і не тільки їх, а так, залишились якісь дивні, неоднозначі враження, особливо в той момент, коли дізнався, що 14 серія була остання. Дуже добре, що останні серії помітно стали краще в цій арці і розслідування було проведено не банальною силою лолі. Але й тут були свої але. На жаль.
Окремо варто виокремити Надеко Сенґоку, яка на даний момент вже заслуговує на верхівку топа, незважаючи на свою неоднозначність. Ця спокусниця-мое-яндере частково вдруге для мене врятувала сезон (тут дуже високу оцінку). Вперше - це було в "Monogatari Series: Second Season" і тут теж, "чимало" фану було саме в її арці. Кана Ханадзава звісно теж постаралася як і багато інших.
Загалом, все одно дуже сподобався цей сезон, місцями або навіть часто було класно чи дуже класно і загальна оцінка дуже потужна, хоча і трохом пахне. Хочеться більшого, а його не буде. Тим не менш - це найсильніший сезон з часів "Owarimonogatari"(15 рік!), хоча і "Koyomimonogatari" з "Owarimonogatari 2nd Season" теж були топовими. На цьому все і єдине що залишилося:
Чимало писали, що в Shaft якісь проблеми з фінансами, не цікавився, але те що вони ніяк не можуть випустити нову "Мадоку" - це важко не помітити і можливо, саме через це вони робили в цьому серіалі деякі моменти, які робили і що викликало різні, інколи суперечливі враження, емоції. Ладно. В будь якому випадку Shaft, Шімбо Акіюкі і у цілому серія Monogatari - це той випадок, коли вони знайшли один одного і відповідають своїй якості, якщо можна так висловитися.