Раніше було краще?

Відчувається застій. Котре пережовування того, що вже було. Той випадок, коли повільний вихід адаптацій може навпаки покращити сприйняття тайлу, адже ти хаваєш це не знову, а немов вперше.

Роблячи пародію, дуже легко перетворитися на об'єкт пародіювання. Проблема подібних творів полягає в тому, що не завжди зрозуміло: автор наклав годноти, чи це все ж насправді еронія. Гадаю, відповідь зазвичай десь посередині.

Жарти не змінилися з першого сезону. Аква так само страшно бухає (тільки зараз помітив) та показує фокуси, Кадзума бездарний збоченець (та джерело крінжі), Даркнесс мазохістка-танк (джерело фансервісу), а Меґумін кастує мега вибух (під ту саму музику) та її інколи по-дитячому заносить (кавай-родовище).

Ванір щось мутить на фоні, доки дурнуваті герої займаються маячнею. Буде жорстоко, якщо він їх раптом зрадить, чим, наприклад, принесе перемогу "силам зла". Але, гадаю, це не достатньо клішовано, щоб потрапити до сюжету.

Сам же сюжет рухається приблизно ніяк. Згадуючи його відразу після перегляду, розумію, що так то й згадувати нічого, адже третину часу персонажі верещать, іншу третину кривляються (хоч зазвичай це відбувається одночасно), ще 20% виділено на повторення жартів кількаадаптаційної давнини, ну і на решту припадає якийсь розвиток.

Та й взагалі, пам'ятаєте перший сезон? Освоєння в новому світі, подорожі, різні квести, підземелля, висміювання пов'язаних штампів, і тд... І от тут ми маємо арку з життям в замку та абсолютно занудне весілля. Брух.

Згадувалися деякі попередні битви та їх наслідки, що доволі круто, адже це трохи додає до реалістичності світу.

Справді непоганим був епізод із викраденням. Повністю поділяю почуття Меґумін. Це справді саме те, чого очікуєш від персонажа-трюкача. Сато Каґенович молодець.