Головний злодій,

• Експозиція в плюс на 1 серії, але.

Нейтрально/суперечливо.

• Діалоги (знову) 50 на 50. Одні майже ніпрощо, вода і відверто затягнуті (люблю:З), інші несуть якийсь сенс або важливі, інколи дуже. Наприклад для розкриття та розвитку персонажів чи самого лору. Тут теж типу "книжкова подача", яка мені не дуже зайшла, не було тут шарму та оригінальності "Monogatari". Також тут багато нещадного, пафосного наповнення з філософією, яка по різному заходила і частина швидко, майже забувається і часто суперечливо сприймається. Але є і тонкі моменти, де одні персонажі були настільки говіркі, що розбалакали усі свої таємниці, приклад десь 30 хвилина 4 серії (з 36 хвилини теж дещо непогане буде). Прикольна тут була реакція від лолі-сестри чгг на цю дію. Сама серія прям нагадала ігри, де до імби гг усі лізуть, погрожують, коли він може їх спокійно перебити голими руками... А скільки ж балаканини від них=/ Нудно. Хоча лут наше все.

• "Тут починається політична війна". Багато було про перемовини і такий результат... Красномовно, показово і символічно.

• Дивитися в плані легкості десь теж 50 на 50 і це мабуть плюс, через який не хотілося бросати, як і те що вистачало моментів коли дивився без прискорення, в інший же момент... Через що дивився дуже довго, десь 5 днів і не завжди було цікаво.

Правда ще були моменти через які не хотів бросати і після перегляду не знаю, правильно зробив чи ні, але твіст... І все ж, залишу тут.