Обговорення
Спойлери, спойлери, спойлери...
"Ти хвойда!
Аааааа!!!"
"Людська велич криється в здатності побороти свій страх" - сам Плутарх
"Indiana Jones" на японський манер та для фанатів яойю і з виправданням нацизму (але відданість гордого солдату своєї країни вражала). Японці. А якщо серйозно, то дійсно стильно і навіть награність, позерство, пафос не заважають перегляду... Загалом сподобалось, прикольно, причому якщо навіть мене ці мінуси не дратували, бо тут збірка, концентрат усього того трешаку, що терпіти не можу. Тому можу зрозуміти, чому саме іншим подобається франшиза і кинути не хотілося, дивитися було часто легко і вистачало іронічних посмішок. Через це "Тригана Trigun" згадав. Але що він, що цей тайтл, що "Chrono Crusade" незважаючи на клоунаду - заставляє себе вважати якщо не зовсім серйозним, але з такою специфікою - наполовину таким. Що вже круто. GAR! Також з першої серії поріг входження та погруження був нічого і наподив хороша постановка, режисура. Добре зробили. Таке відчуття, що франшиза і студія знайшли один одного, як це було з Shaft та Monogatari.
- Сюжетно, автори "вірно зробили", що вбили деяких персонажів, після була інтрига та співпереживання за інших, як за сестру шкета, бо з ними може статись будь що і неочікував, що перший ДжоДжо загине ось так, сміливий крок.
Прихильника харчового ланцюжка, Діо частково можна зрозуміти (початок, він з неблагополучної сім'ї, вчився, старався і в тому дусі, приїжджає в особняк/маєток, а там якийсь багатенький пацан, просто лол і навіть не вміє в манери за столом), а ось приймати ні (мабуть). Все ж його відношення до всіх таке було, ну або майже.
Добре витримали таємничість з поступовим нагнітанням, але опираючись на такі твори як "Соломон Кейн" за авторством Робертом Говарда, можна до чогось і дійти. І коли побачив антагоністів згадав чомусь шумерів, а коли почалась битва/перегони на колісницях, які ввели різноманіття, видались кративними - ще більше про них почав думати. Тим не менш, на жаль, тут все читалося, що з Вамуу, що в битві Лізи Лізи з Карсом. Але автори самі до цього підготували) Правда, про Чеховську Рушницю з врятваною дитиною в першій арці забув, не подумав про таку можливість. Хм. А повинен був! Безумовно класний твіст, на рівні загибелі першого ДжоДжо в першій арці.
Ще тут є купа посилань, алюзій на історію і не тільки, аналогічно і з пасхалками/відсиланнями чи метафорами. З іншого боку, багато чого розповідають з ходу і подають прямим текстом. Дещо добре, а дещо краще б без слів було і додумували вже самі глядачі + вмикали уважність.
Як буде йти по деяким сезонам, можливо зрозуміло. Тут говорилось, що батьки другому ДжоДжо загинули, тобто в якомусь сезоні розкрити цю історію, що дає автори крутити, вертіти як вони захочуть, але вийшло що тут майже (?) все розкрили. Хоча така думка була і про те, що щось тут теж можуть розкрити...
- Веселий і добрий гг ДжоДжо трікстер (трікстер тут був далеко не один), о так. Багато персонажів з воїнською повагою, взаєморозумінням, честь, типу солдатська солідарність. GAR.
Щоправда те, що персонажі розповідають свої мінуси і переваги під час бою або після - супротивникам, ну такий собі це має вигляд, дивний/суперечливий=/
Рідкий метал Карс якого заморозили (окрім трішки стрьомного для дітей свого часу Robert Hammond Patrick, Jr., тут був і свій залізний Арні, який загинув і він теж умовно німцем був О_о Але Арні все ж вірніше австрієць) - нуднуватий і його "арку", вже так сяк місцями (?) добивав. Ніколи не розумів навіщо робити таких сильних злодіїв, яких все одно прийдеться будь як чином перемагати... Карс який не мислить, значить не існує. О так.
- Початок 3 серії в голос, автори можливо висміяли, насміхалися над купою тупих штампів, коли якогось лиходія його бекграундом виправдовують. Нехай дійсно з важкими, травматичними переісторіями персонажів вистачає.
Відсилань, цитат тощо - вистачає. Чого вертий був один лише Сунь Цзи в 17 серії + як же тут, не тільки в цій серії автори висміювали інши штампи/стереотипи/кліше/типову поведінку персонажів - "я перехитрив твою хитрість." "Це була швидше битва розуму, а не м'язів."
Мінус, багато чого повторюються, як тіж прийоми, добрий приклад 15 серія, де все це дуже вже читалось. Хоча кумедно тут поставили те, як ДжоДжо відповзав і лиходій повертався, а той лежить, а потім знову повзе коли той не баче, ну лооол + там навіть оповідач втрутився, хех. Гейська полігамія... жах. Тентаклі теж у справі. Фу.
- З 5 по 6 хвилину 12 серії тонкий момент про уяву. Тут такого насправді теж вистачає. І чомусь в цій серії з лабараторією/експериментам були сильні асоціації з початком "Ergo Proxy", з Проксі Манадою. І... якщо Сантана вирветься з-за меж лабараторії, то буде загрожувати цілому світу... Зі слів нациста - це має кумедний вигляд=)
Наприкінці 10 серії, треба було по всім зконам жанру, класиці, "штампам" - бар розстріляти)
Білка з руки Карса в 25 серії нагадала «Монті Пайтон і Священний Грааль Monty Python and the Holy Grail» з кроликом вбивцею та теж саме взяли в "Arcanum: Of Steamworks and Magick Obscura", хех.
- Вдала вампірська тематика нечастий гість в аніме. Тут все ж виняток. Але пишу з тієї причини, в "Baldur’s Gate II: Shadows of Amn" були вампріри в Амні (Бодхі зі своєю бандою), саме з таким, Східним колоритом (Єгипет з гробницями, ось такою архітектурою). Цікаво, це вплив чи співпадіння? Причому тут фігурувала і маска Джона Айренікуса. Правда Вареник був куди цікавішим лузером. Обидва захотіли стати Богом.
- Вплив ДжоДжо важко переоцінити, як вплив манги "Навсікая з долини вітрів Kaze no Tani no Nausicaä" на усю творчість Студії Гіблі/Хаяо Міядзакі, а є ще вихід за межі...
- "Цезаря" Антоніо Цеппелі розчавив хрест... символічно?
- Десь з 20 серії трохи втомило це все (екшну та іншого, що завжди залишає суперечливі враження, буває навіть в комедіях, пародіях), тому поки що проду залишу на потім, відпочину, щоб з часом, як і ще деякі тайтли - подивитися з більш вдалими враженнями тощо, бо не факт, що там буде більше різноманіття, а якщо буде... Ну так це win.
- В фіналі стало зрозуміло, чому у когось буде прізвище Куджо...
- Опенінг і ендінг креативні, але не можу зрозуміти, сподобались вони мені чи ні. Бо така музика завжди підкупала, але щось відверто відштовхувало. Аналогічно і деякий інший контекст в серіалі. Дивно.
