Ще у твора є явна схожість з "Дороро", чого тільки головні герої варті. Один сліпий, який усе одно дещо баче. Інший нагадує Дороро, але він тут калічка. Але сам концепт на двох. Той калічка теж фізеологічно жертва договору з демонами його батька.

Момент на 30 хвилині, знову є щось спільне з ось цим кліпом.

На цьому все, бо в описі вже все написано. Сам твір сподобався більше чим очікував, від початку до кінця з фаном та цікавістю дивився майже не відриваючись від перегляду (можливо один з найкращіх творів цього автора з тих що бачив, в топ добавлю, хоча до кінця сумніви були), бо якось трохи втомили (так сказати) тривіальні твори... але звісно, без них нікуди.