Я знаю, що багатьом не подобається подібний стиль оповідання, або люди просто хочуть свої епіки та драми, але на мою думку це аніме не про це. Досить повільний стиль оповідання, з розтягнутими сценами, наприклад вечері або подібні, все це грає дуже велику роль в донесенні теми до глядача. Це аніме про реальне життя, про справжі стосунки та справжню саморефлексію. Головні герої тут не для того щоб показати як вони кохають один одного, а для того, щоб показати як на справді люди будуть поводити себе в такій ситуації. Повірте на слово, дуже легко сплутати прив'язаність з коханням, що прекрасно показане в цьому аніме. Головні герої не знають, що їм правильно робити, та ще й цей період закінчення школи, коли ти починаєш задумуватись, а що далі, все це давить на них, приблизно так, як це б давило б і на нас. Я вважаю це найращим аніме, в жанрі повсякденності та в темі зведених родичів. А якщо вам не вистачає драми або смішків, то йдіть або в домекано або в моя зведена сестра – моя колишня, бо це аніме про подумати. 10 з 10