"Звичайно ж, з ідеальним світом не все так просто. Одного разу ми виходимо за межі міста, а там бачимо вижену пустелю. І ми разом із героями починаємо щось шукати під словом істина на іншому краю континенту. Кіберпанк знову йде до сеттингу постапокаліпсису, але тепер герої носять імена міфічних героїв, поділяють їх долі. На пустелі після кінця світу борються між собою Проксі, буквально Боги. А контекст твору складається з такої жахливої кількості посилань та згадок, що в єдине варево поєднується вся людська культура. Що б ви розуміли, ось ці каракулі в інтро - це вірші Мікеланджело в італійській прописані через криве кодування шрифту. А ось це нашарування букв - це назва Середньовічної саги про переміщенні скандинавів. Закінчується це все десь у районі "Євангеліона" і бульбашка кіберпанку з якого почала свою подорож жГГ виявляється просто піщинкою в космологічній та техногенній розмові про долю планети (і людства. Примітка). Де люди вже давно на іншої щаблі еволюції."