Хлопець тут не ганчірка і знає, що хоче ("а він вміє приземлятися, точно в середину цих всіх (жіночих) тіл"). Нехай за головною парою в плані романтоти не дуже цікаво спостерігати (хоча є норм бекграунд) і як часто буває найкраща тут була, другорядна дівчина. Мова про умовно спокусницю-ґяру, "богиню" Shiko Murasame. І коли мова пішла за Богів, тут ще була Yona Ichougi, яка дюже схожа з Харухі Судзумією, тільки в окулярах, хтива/розпусна та було її мало. Хоча тут кожної тварині по парі, як типажами, так і прям схожі з іншими.

Вчергове заходить мантра про чесність в своїх емоціях/перед собою та бажаннях. Десь з 21 хвилини 6 серії (до і після теж було). Тут ще й романтичний підтекст та "Вибори! Вибори! А кандидати..."

Оповідання, якщо м'яко - дуже дивне і одне з найспецифічніших за довгий час. То динаміки немає, то все летить. Дуже різкі переходи, то обривається, то йде ривками... Звісно цей тайтл про інше, але місцями, інколи ну дуже це кидається в очі. Аналогічно і з кульгаючею динамікою.

З 9 серії пішло нудніше, банальніше в дечому і додали, ще більше персонажів, частково забивши на тих, хто був до. Теж не дуже розумію цей прикол у японців. Є +/- 5-7 основних персонажів і будуйте на них сабж, але ні, ми додамо ще 5-10 і все ними завалимо... Так, буває, що вони щось вносять нове і цікаве, але найчастіше все закінчується банально=/ Тут поки, картина не повна.