- Подача подекуди нагадує Мамору Осії через образи, метафори, алюзії тощо. Ось тільки таким він страждав у фільмах ("Яйце Ангела/Angel’s Egg" найкращий приклад. Хоча були ще "Gits-95" чи "Небесні Тихоходи", що з серіалами складно, погано вже пам'ятаю), а тут серіал... Розумію що багато чого було зроблено задля атмосфера, але не все нею можна виправдати, бо дуже багато нудних та відверто затягнутих моментів. Іноді навіть прослизала така думка, що краще б деякі серії були по 10-15 хвилин. - Також теми, мораль, сенси часто подаються через притчі, приказки, поведінку, мотивацію, позицію принципи (тощо) персонажів, образи, метафори і т.д. Багато говорять про життя в різних аспектах, що воно таке, від його цінностей до сенсу, надії, розпачу, навіщо ми живемо, гріхи які нас тягнуть на дно та переосмислення себе, свого шляху і можливому катарсису в кінці й у тому дусі. Також діалоги тут були явно не прохідні, ну м'яко кажучи. Далі буде все, від сенсів до діалогів, цитати, які часто кажуть про що цей твір, контекст або навіть коротко концепти. Норм сортувати зараз мабуть не вийде, на жаль + зробив так, як вже колись робив в "Історії Монстрів":

1. 1) "Без смерті немає життя, як тільки я став смертним, то відчув себе живим" (1 серія) та "Всі втомилися від вічного життя..."

Тема і ціна безсмертя, яку так полюбляють підіймати японці. Цікавий конпцепт, який вже був в "Дочках Мнемозіни" та "Planescape: Torment". Але все ж тут підіймає і іншу проблематику, причому казали тут це прямим текстом.

1. 2) Друга серія, прям "Death Parade" згадав (+ ендінг там теж багато чого нагадував. Студія то одна робила). Тут теж ціна обіцянок, до кінця вони будуть разом він казав... Інша мораль теж зрозуміла. Показали тих роботів, які вже звикли до думки про смерть та очікують її, але примарна надія і відчай взяли своє. 1. 3) "Люди нікчемні, щоб вижити ми вбиваємо" 1. 4) "Постійно втікати доволі виснажливо"