Персонажі.

"Як це сталося? Ми не можемо зупинити одного божевільного..."

- Вони вдалі, особливо головні, Марлен і Юджі на фона багатьох інших тайтлів непогано так виділяються. Також непогано вони на друг друга впливали і змінилися в різних аспектах. Ще як почав дивитися, побачив дещо схоже зі "Сталевою Тривогою". Там Сагара Сооске, Канаме Чідорі і Тесса теж таким впливом займалися... початок твору і які вони в кінці - красномовно. Тут теж + в першій половині чГг більше допомогав милій та цікавій жГг Марлен, а в другій половині серіалу вже вона більше йому допомогала. Правда тут не тільки на психологічному рівні відхилення була, але й генетичному. Як з часом Марлен і Юджі помінялися ролями, як же він її змінив, а сам впав в неадекват, в божевільне суперництво в якому сам на себе не був схожий (генетика тут далеко не останнє місце грала, але). Хімія персонажів, розвиток і деградація. Місцями деякі персонажі (Гендо Ікарі) і не тільки дійсно нагадували "Євангеліон". - Коли дивишся на цю ідіотську верхівку влади в космосі (антиутопія блін), розумієш, як же пощастило Сідонії з капіианом Кобаяші! Після цього аніме, ще більше її почав цінити. - Марлен косплеїть багатьох інших персонажів, які роблять що хочуть (привіт від ЗероТу), а скільки таких після буде... Через що фінал читався, без інтриги тощо. Бо вседозволеність багатьох персонажів без наслідків, непогано так вдарило по атмосфері.

Романтика.

- Чимось романтика нагадує "Сталеву Тривогу" в якомусь сенсі: своєю нетиповістю. Тобто там головна пара свій перший поцілунок не між собою отримали. А тут інтимні взаємини були ось такого плану. Нехай і хлопець в одн момент видав, хоча ще й засуджував до того саму Марлен. Та й вона після зробила те саме, хоча до того інакше себе поводила. В будь якому випадку, хімія потягнула цю компоненту.