Друга проблема - це надзвичайно розтягнутий хронометраж: філлери займають величезну частку серій. Багато з них настільки прохідні, що їх пропуск, ймовірно, зберіг би мені велику частину нервових клітин. Багато нелогічних та непотрібних подій, такого навіть в основній лінії немає. Самі вирішуйте, комплімент це чи ні. Якщо пропустити всі такі випуски, ситуація не покращиться, бо чим далі просувається розповідь, тим більше буде штучних конфліктів і нерфів дійових осіб. Не менше дратує нагадування подій попередніх частин на початку усіх епізодів.

Ці шматки, часом, займають 4+ хвилин, що разом з опенінгом і ендінгом складає більше 30% тривалості. На скільки я знаю, це розповсюджена проблема серед таких великих проєктів. Як на мене, якби аніме закінчилось на серій 60 раніше (без урахування філлерів), то враження від переглянутої історії були б набагато яскравішими і приємнішими. Фінал - це взагалі величезне розчарування, а усвідомлення того, що це закінчення мандрівки, яка тривала 12 років, вдвічі прикріше.

Персонажі, точніше те, як вони прописані та розкриті, є майже еталонним прикладом для інших, особливо для “довгобудів”. Походження та становлення кожного розказане на високому рівні, їхні мотиви та цілі повністю зрозумілі. Всі закарбовуються в пам'яті як окремі особистості, а не перемішуються в спогадах у суцільну сіру масу. Імена багатьох я буду пам’ятати ще довго.

Графіку важко оцінювати, адже вона змінювалася та покращувалася протягом тривалого часу. Загалом, якість мальовки відповідає мінімальним вимогам періоду, в який вийшла та чи інша серія. Те ж стосується анімації - вона нормальна, але по-справжньому захоплюючих сцен можна перерахувати на пальцях рук.

Щодо музики, вона вдало доповнює дії на екрані і допомагає краще їх відчути. Звукове супроводження деяких антагоністів я б взагалі назвав культовим. Добра половина опенінгів ще довго грала у мене в голові, решту ж я скіпав одразу.