Аніме
Обговорення
Можливі спойлери, але не факт.
Особливо описом і тегами не переймався, але неочікував тут побачити частково міське фентезі з безсметрною мафією, алхіміками які гоняються, прагнуть (безоплатного) еліксиру безсмертя, гомункулами і комедією в такі веселі часи, та мабуть добре, що це робила студія "Brain's Base". Вона може частково в атмосферу, антураж коли захоче (можливо). Сетинг цікавий, цікавий і сам час в якому відбуваються події. Візуально, загальний дизайн/стилістика і автентична музика цьому тільки допомагає. Інша сторона - це (трагі)комедійна, інколи навіть сатирична і пародійна складова/подача з чорним гумором, мафією, жорстокістю (чого тільки варта перша серія. І дійсно, а хто тут головний герой?)... Але назва точно, повністю відповідає за контекст твору та загалом походить на фарс, в хорошому сенсі. Є ще тонкі моменти та добре попрацювали зі звуком, музикою. Добре вона відтворює, допомагає настрою майже в кожній ситуації, вдало виконує перед собою поставлену задачу. Часто йде щось легке, грає саундтрек, а коли це все закінчується, різко преривається, бо настрій, ситуація змінилася, теж саме і з персонажами. У цілом саундтрек різноманітний. Від скрипки до джазових композицій.
-
У плані подачи, вона не зовсім моя, але половинчато сподобалося. Переходи між жорстокістю та комедією дуже тонкі, і не завжди сприймалися в плюс. Шкода, що багато кривляк та клоунади. Хоча це все можна сприймати кровавою, треш комедією... мабуть=/ Ще, ця студія і "Дюрарару" робила з Міською Легендою, в дещо схожому стилі, але цей тайтл мені куди більше сподобався... З іншого боку, твори з такою тематикою (мафія/орг.злочинність) подобаються в більш серйозних тонах, акцентах тощо, як "91 День" чи "Gungrave" (тут є свої барани під кінець). Хоча цей теж дивитися було ок, часто цікаво і тут був таке як присутній вайю Гая Річі? І все ж, цей тайтл явно не для дозвільного перегляду. Треба уважно і в фокусі дивитися, постійно думати, зіставляти, збирати пазли в цій картині. Погано що таких творів дуже мало і кумендно, що цю складову багато хто ставе в мінус, хоча в цьому весь сок!
-
Нелінійний сюжет.
В останній раз дивився/читав щось в закрученій хронології, була манга "Томо - Дівчина!" Що ж, добре все тут пропрацювали в цій компоненті і збили, вдало перетинаються і з'єднуються історії, сюжетні лінії, що (знову) навіть деякі твори Гая Річі згадав (але це все ж не він, можливо і близько по рівню, якості, що нормально) + вирішив на 3 серії передивитися з самого початку - це було дуже вірне рішення.
З каталізатором, хто саме почав на потязі масово вбивати мафію - цікаво вийшло, бо думав на іншого, як приклад шкета. Ось він сюжет з купою поворотів і який далеко не завжди читається! Коротше, з сюжетом тут точно все добре.
Оповідання йде в різних часових рамках, як в "Ілюзії Раю". Хоча тут хронологія, ще більше заплутана, але не настільки складна як там. Так закрутити і розкрутити ще треба вміти, бо події постійно змінюються, перетинаються не завжди в очікуванному ключі, з часом багато чого розкривається і саме так вимальовується загальна картина, іноді/часто нетривіальна. Все це додає стільки колориту, шарму, що не можу... Правда іноді плутався, коли події надто динамічно розвивалися. Нехай не все зайшло і під кінець трохи втомило з різних причин, а фінал зовсім банальний, казковий вийшов. "Усі під сонцем."
Все ж добре що автори, не дали можливість людям дивитися почергово в правильній послідовності, хронології як це було в "Саду Грішників" або "Monogatari":З
Зараз вже не часто виникає бажання, щось дивитися в норм швидкості, але це саме той випадок і воно того варте. Добре що деякий час назад, не став його дивитися з дурною головою і залишив на потім.
- Багато відсилань, візуальних теж. Є можливі "відсилання" на "Відока Vidocq" з його Алхіміком, хоча і "Ковбой Бібоп" та сам "Сталевий Алхімік" ходять поручь. Правда, звісно, схожі твори могли виходили задовго до них і виходили (книжки). Питання, саме які, з якою спрямованністю, темами та сюжетом.
-
Персонажі трошки колоритні та зі своїм шармом. У майже кожного не останнього персонажа, є свій мотив, позиція, погляди тощо, якими б вони не були, бо бувають трешові, абсурдні або раздобайські, чи один наприклад, таке як "вірить" в соліпсизм. А ось двоє крадія ака "Robin Hood" (ага), ці два клоуни у яких було надто багато сюжетного часу та впливу на цю складову. Коротше, вони в чималий мінус і нагадали декого, двох клоунів з "Темніше Чорного". Мова про Gai Kurasawa + Kiko Kayanuma. Ну і у Сільвії цікавий дизайн. Мабуть все, що хотів тут написати.
-
Текстова складова мабуть ок, діалоги було приємно слухати. Перша серія та що несли персонажі, дівчина та журналіст? Воно того варте.
"Жаль і співчуття - це привілей сильних"
- У пісумку все ж не топ, але сподобалося і в продовженні просто можна було б кинути самі перші враження після перегляду, щоб вчергове не повтроюватися, а так... більше не знаю, що писати=/
"Сподобався тайтл в багатьох своїх аспектах (автентична своєму часу і в тему музика і трохи антураж, вдало заплутанана хронологія подій, ммм), але все ж, більше подобаються куди серйозніші проєкти в подібній тематиці, а не цирк з конями, інколи/місцями дурня, нехай тут більше саме в хорошому сенсі. Тим не менш на 13 серії трохи нудно стало і знову почало набридати (до цього думав буде топ і дуже висока оцінка + завищенних очікувань не було)=/ Хоча ови нормально сприймалися після дуже банальної кінцівки (і довели до логічного кінця деякі сюжетні лінії в стилі цього тайтлу. Круто. Рідкість і найчастіше забивають на таке), в цій трешовій, кровавій комедії з нелінійним динамічним сюжетом і т.д. В будь якому випадку, тайтл непересічний і вартий уваги + рідко щось переглядаєш майже весь час в нормальній швидкості і добре що не став деякий час назад, продовжувати дивитися його з не +/- світлою головою, бо були б трабли з таким оповіданням та подачею, так як треба думати, розуміти що дивишся, коли і як. Аніме не для дозвільного перегляду. Хех, хоча б іноді сам себе дослухаюся=/ Частіше б так..."