От ненавиджу японщину за те, що назви і обкладинки (хоча частіше назви) так відштовхують від перегляду а іноді й визивають огиду (те ж аніме "я хочу з'їсти твою підшлункову, перегляд якого я надто довго відкладав перш ніж подивився). Тут назва теж наче абсолютно нічого не каже про те що я буду дивитись. Я в останній час активно шукаю якесь аніме жанру буденність (більше люблю казати повсякденність), спокійні аніме з невеликою кількістю персонажів та драматичними, життєвими, романтичними історіями, де зображається нормальне життя якого у мене немає і скоріш вже не буде навіть у випадку "на відстані". Ці аніме водночас роблять боляче але з іншого допомагають коли вкрай погано і ти вже нічого не вивозиш, адже місцями стаєш на місце героїв. Я також люблю і багато інших жанрів, але цей один із найулюбленіших. Так от. Я вже думав що не знайду нічого бо найкращих представників жанру передивився як тут раптом читаю опис на цьому сайті і просто включаю першу серію, яка захопила мене зразу. Я звісно вже не вписуюсь у вікову категорію сьонен, але..досі резоную з цим жанром і аніме. ментально я все одно не відповідаю на свій вік. я десь застряг в минулому. в минулому собі навіть. вважати це хворобою чи чимось нормальним - ваша справа. отожіі це аніме відштовхувало мальовкою (перед цим я дивився аніме з шикарною надсучасною мальовкою від якої кайфували оченята а тут все скромніше) і назвою і спортивними секціями (всі ми знаємо як японці люблять гурткам присвячувати цілі тайтли), але я просто включив...і понеслось. Це аніме те що мені треба. Я знаю що це тимчасове явище. Аніме закінчиться і я далі зрозумію що досі знаходжуся на краю прірви яка тріскає по швах але зараз...зараз я віднайду нотку спокою в цьому тайтлі. дякую....сподіваюся не розчарує.