Було справді цікаво переглядати в контексті воєнного часу. Про війну, державу, громадян, пропаганду та інші супутні речі.

Так звана емпатія через досвід, хоча краще б її не було.

Здавалося б, серйозна претензія на серйозність, проте в анімешному кориті не без лопати анімешної крінжі. А також просто поганих сцен, проблем з логікою та кліше з бойовиків, через що стає складно сприймати драму, якої тут чимало (спогади-записи Фідо).

Вбачаю в цьому особливий трагізм: коли поруч з непоганими ідеями існують й слабкі, які, в результаті, знецінюють тайтл і рівняють його з посередніми, які хороших ідей взагалі не містять.

Гарний візуал, хороше 3D, файний стилізований ендінґ. OST від легенди.

Персонажів сильно не розкривали (хоча Шін'єю на це було виділено таку собі арку про стосунки з братом, лол), лише Владілену протягнули крізь жорна реальності. Спостерігати за її наївністю було справді нестерпно, проте вона все ж розвивається. Причому максимально реалістичним способом - раз за разом розбиваючись об долівку реальності.

Попереду ж друга частина, яка і є метою мого повторного перегляду.