Знищенне місто, а навколо величезний кратер, ніби впав метеорит. Це було так наче галюцинація якась. Перед його очима було щось набагато більш незвичайне. Дівчина. Самотня дівчина стояла перед ним. "Ха-а-а..." Її голос перетворився на тихе зітхання. Її присутність настільки заворожувала, що все інше здавалося блідою імітацією реальності. Увагу Шідо привернула її сукня, виткана з дивного матеріалу, який не був схожий ні на метал, ні на тканину. Вона переходила в сяючу спідницю, яка була настільки вражаючою, що він ледь не втрачав свідомість. Довге волосся, темне, як ніч, каскадом спадало їй до пояса. Її очі були спрямовані в небо, і вони були невимовного кольору. В одну мить вона зловила його погляд. Його увагу. І його серце. Вона була настільки прекрасна... До безумства. До крайнощів. До жорстокості. "Як тебе звати...?" - Шідо заїкнувся, приголомшений. Він знав, що це може бути святотатство, і що може бути покараний за це богами. Потім дівчина повільно опустила погляд. "Як мене звати?"

Джерело Baka.in.ua