Обговорення (5)
Десь після 40 розділу у мене пішли серйозні асоціації з "Темний дворецький: Книга цирку Kuroshitsuji: Book of Circus." Хоча "романтика" не з Рей та Клер, а з іншою дівчиною, якось... такий собі вигляд має. Знову час на вітер і чогось в цій манзі мені явно не вистачає, можливо стрижня, але своя специфіка можливо бере свою данину - це теж треба на жаль розуміти=/
Спойлери.
"Ми повинні бігти від своїх ідеалів, щоб зустрітися з реальністю"
Коли починаєш такі твори читати/дивитися, де є момент з лгбт (правда ці/деякі питання непогано розставив автор. Про що мова, вже не пам'ятаю), часто або майже завжди згадуєш слова Чарльза Буковскі: "Гомосексуалісти тендітні, погана поезія теж тендітна, а Аллен Гінзберг перетягнув чашу терезів так, що гомосексуальна поезія стала міцною, майже чоловічою; але зрештою гомік залишиться гоміком, а не поетом." Ось тут теж з часом для мене це стало найбільшою проблемою на фоні купи плюсів. Просто місцями наївність, легковажність, м'якість та ідеалізм все ламають... Інша сторона, ці моменти бувають, що обламують як в "Аватарі Легенді про Янга". Хз. Ну і там ще все повинне бути задля кохання, лгбт тематика з тим, що варто бути собою чесним та політика... В продовженні нічого такого не буде, нормально збивати не буду, просто почергово накидаю, як писав, коли читав:
-
Графіка, мальовка мені куди більше в манзі подобалася чим в аніме. Ну дуже гарно та деталізовано. Скільки ж тут одягу і як його класно промалювали! Було приємно дивитися. Класно. Ех, в аніме/мангах у мене прокинувся цей фетиш, особливо в останній час:З
-
Меритократія під цікавим соусом, щоб мирно змінити суспільний стан і сприйняття друг друга, бо простолюдинів більше чим аристократів, тому з допомогою магії вони спокійно зметуть других. Дивно, забув про це. І так, назва гри була "Революція." Хех, кумедно, бо недавно подивився "Троянду Версалю."
-
Є непогані думки про економіку, політику, суспільний стан, ідеали тощо тощо тощо. Звісно є і інша сторона, ось тільки багато хто сприймає це за чисту монету, коли тут кожен каже суто від свого обличчя, інтелекту, життєвого досвіду, поглядів тощо. В цьому місці більш за всіх виділяються Рей Тейлор і особливо світла голова Ю Бауер. Інші трохи втомлювали своєю балаканиною. Хоча, хех, частково мабуть саме так воно все і стається=/ Поки "хтось" думає, "інші" роблять...
-
Як не крути, а сюжет тут хороший, багато інтриги, інтриг та сюжетних поворотів. Останній момент мене ще в серіалі дивував, бо реально не зовсім цього очікував. Самі по собі твісти доречі як мінімум непогані, а іноді і точно ок. Але місцями можна додумати через імена персонажів. 2 Ліліума. Один королівський радник, інша з церкви. Через такий "спойлер", звісно з'явилися думки, хоча в аніме не звернув увагу на схожість кор.радника та одного з принців. В манзі чомусь такі моменти краще помічаєш, а те що треба думати над деякими моментами - це однозначно плюс.
-
Клер Француа, ця насправді м'яка хімедере (вона робила покарання для Рей найлегші, найм'якіші, бо інші аристократки знущання хотіли помножити в рази), просто... Ну дуже дуже вродлива, майже нереальна красуня з неї вийшла в манзі.
-
Багато людей не люблять Манарію. Хех, це доля таких персонажів, які дають копняка іншим та двигають таким чином сюжет, щоб він не стояв по 100 розділів на місці, а їх ще й за це не люблять... Їх цінити треба, якими б вони не були, бо без них все по колу та навкруги=/
-
Дуже класна в манзі Міша. Кудере майже завжди в манзі ок.
-
Рейлер як окреме мистецтво та його різні реакції. Прям згадав Моріно Корісу з "Я захоплююся чарівними дівчатками і... Mahou Shoujo ni Akogarete"
-
Мати Рей (прям її сестра) ара ара і полюбляє усіх роздягати та вимірювати. Так вона з ходу з Клер зробе, а також в минулому все вимірила у майбутнього мужа титана...
-
Вистачає персонажів, з однієї сторони, зі зрозумілою мотивацією, з іншої вони тупо на 1 том, тому не надто ними автор займався, прописував. Надто поверхнево і в тому дусі + вони явно забирають хронометраж у інших більш важливих аспектах твору. Причому бачив вирізки з ранобе (яких дві версії, одна від обличчя Клер Франсуа). Звісно, адаптація в манзі багатьох моментів вийшла... так собі. Багато чого не розкрили, не дожали і в тому дусі. Хоча половину спокійно можна було зробити.
-
Іноді набридає вся ця легковажність та нерозсудлива поведінка персонажів, клоунади немає, але вона відчувається=/
-
Автор місцями в драматичному сенсі? Нехай так - висміяв любовні багатокутники.
-
Заклинання зворотної статі. Прям "Baldurs Gate" згадав. Едвіна наприклад не схвалює. Лол.
-
Дійсно, цей світ повний від дурості.
-
Є манга 2000 року про сім'ю Борджія, назва "Cantarella". Тут є на цей історичний період явно відсилання, пасхалки?
-
Багато спільного і можливо автор дещо висміяв (тощо) з "Аватара Легенда про Янга." Чого тільки Аватар Манарія буда варта:З
Мабуть вистачить, давно вже читав, далеко не все пам'ятаю + "відгук" по аніме теж вже колись робив. Загалом, все одно манга сподобалася і топ, але чим далі читав, тим менше цікавості було.
