Нарешті я дочитав цей твір до онґоїнґу і воно того було варте. Дуже хороший приклад, коли доджінші/хентай переріс у повноцінну романтику. Не дарма у назві манґи в кінці з'явилося слово Deep.
Дівчата тут стали набагато цікавішими, бо читачу почали розказувати їх минуле та що їх всіх пов'язує одна з одною. Проте на жаль зустріч з головним героєм нам не розкрили. Я був приємно вражений Рейною та Рурі, цим двом дівчатам краще не переходити дорогу, особливо другій, інакше можеш опинитися в мішку. Що стосується Імаїдзумі, то хлопак — молодець, працює над собою, щоб бути гідним свого гарему.
Було би добре, якби ця манґа отримала адаптацію)
