досить непогане аніме в жанрі музика(хоча сама музика мені не зайшла, але чим більше вони просуваються, тим краще все виходить). сюжет починається досить просто — 4 дівчинки випадково знайомляться, чи не дуже і роблять анонімну групу. зразу опустимо те, що тут багато чого романтизовано і насправді групу зробити та розвинути не так просто, але давайте не будемо ставити зайвих запитань і просто заглибимось в те, що нам хотіли донести під соусом з музики. мені зайшли дуети Кано х Махіру і Ківі х Махіру, вони класно прописані й розкриті. хоча дует Кім і Кано теж має гарний вигляд, але трохи нудний. персонажів розкривають поступово, разом з тим пояснюючи мотивацію і плавно підводять до формування групи, а не купки дівчат (як було на самому початку). хімія між персонажками теж з'являється поступово і це гарно зроблено.

Подивився 7 серій і якщо комусь потрібна коротенька недорецензія - аніме чудове. Розкриває кожного героя і його особисті переживання. Дуже якісна та приємна сучасна мальовка, дизайн кожного персонажа на висоті, відсилки до реально існуючих ігор та програм з якими навіть я пов'язував етапи свого минулого та як завжди чудове яскраве життя про яке я можу лише мріяти (тут я навіть не знаю рятує аніме мене від суму і самотності чи ж навпаки змушує сумувати тому що у мене ніколи не буде як у персонажів аніме) але в аніме є один суттєвий мінус. Майже в кожній серії воно докидує нових персонажів з їхніми історіями і я як людина яка взяла за основу персонажку першої серії (і потім краєм ока-вуха кілька дівчат з інших серій) трохи відходив від сконцентрованості на аніме не розуміючи як звати героїв, які у них історії і коли я встиг їх пропустити. Як людина яка налаштувалась розкрити якусь одну історію я щоразу отримую нову тому вже десятої не розумію що відбувається в цьому аніме але загальний посил і події відомі - це про різних загублених в якомусь сенсі людей, які знаходять себе знову в спільній творчості над чимось одним і таким чином рятуються від свого минулого. А ще в цьому аніме щось зовсім немає хлопців, але є дівчатка які цьомаються в щічку)) Ось таке...

А ось в цілому...ех..хотів би і я мати друзів хоча б в інтернеті і сидіти в діскордіку, монтувати відосики і бути е-боєм але доля рішила навісити на мене прокляття самотності з чим мушу уживатись..

У мене в останні роки довга пауза між переглядом аніме не дивлячись на те що це було однією із небагатьох речей які рятують мене від самотності і надто жорстокого життя. Я розпочав дивитись аніме і сподіватимусь воно мене відволіче бо мальовка і постановка кадрів а також головна героїня (та що коричневенька) мені поки подобаються навіть дуже і жодну серію не можна назвати пустою. Щоправда не дуже люблю анімешки про гурти, я люблю прив'язуватись та відкривати історію конкретних персонажів але дивитимусь далі. В будь якому випадку зараз важко знайти для себе аніме під мій смак, а шедеври вже переглянуті

Такс в нас тут головна тема це те як побороти своє минуле, полюбити себе і рухатись вперед через призму творчості.

Непоганий концепт, гарна мальовка, виділив би теж дизайн персонажів. Заряджений початок і хороша кінцівка. Загалом тайтл хороший, в схожому жанрі вже є багато інших, цей відчувається може більш "повсякденно" за інші, але не гірше.

Як таких мінусів не багато, але відчувається просадка в середині тайтлу в плані драматичності, + екранний час йде на інших персонажів, поза основною 4-кою, що насправді грає не в +

Дуже чуттєве аніме для не менш чуттєвих творчіх людей. Тому якщо ви саме така людина, то скоріш за все майже у кожній серії навертатимуться сльози. Єдиний дивний авторський хід, це

Але можливо для автора це було життєво.