"Світ не стоїть на місці, люди завжди зацікавлені у новому"

Хороша, ні, напевно навіть класна, душевна, зворушлива та безумовно цікава короткометражка (особливо коли розгойдалась), що тематично/концептуально нагадує "Tsumiki no Ie / La Maison en Petits Cubes" і зовсім трохи "Byousoku 5 Centimeter / 5 Centimeters per Second". Про що вона? Ну сенс тут не один, але в основному про (пройдений) шлях людини та прогрес із екскурсом в історію. Добре показали світ, у якому народився мгг і який він тоді був, і яким стане згодом, саме початок цієї історії та заключна частина дуже промовисті. Причому навіть на наш час, людям яким 20-30 років можуть без особливих труднощів згадати, як були справи в плані технологій років 10-20 тому. Але в цій історії, дуже важко людині прийняти ту реальність (про наш час +/- також можна сказати, бо багато нових технологій свого часу обростали безліччю різних, часом ідіотських міфів, як і тут), яка була, бо він жив іншим життям і навіть на ньому заробляв. І тут мені чомусь згадався Жак Фреско зі своїми висловлюваннями про інженерів (або Адріано Челентано у фільмі "Il bisbetico domato", де його персонаж, замість технологій сам чавив виноград на вино, показавши що людина може виконати завдання таке ж як і технології з різною рентабельністю. Якщо правильно памятаю контекст), які створюючи щось нове, забирають в інших ті ж робочі місця (це вже пахне жанром кіберпанк=/), а часом і самі вже стають не потрібні.

Ну й останній акорд. Якщо правильно пам'ятаю, вперше електричне освітлення з'явилося у колоніях, Філадельфії (штат Пансільванія) та Йоханесбурзі, зараз це ПАР.