Обговорення (5)
Не погано, але з іншої сторони, а що це було?=) Розвитку майже (!) не було, як на 24 серії і все йшло як типу сітком, який все ж об'єднувала "невидима" нитка сюжета про 100 друзів та дуже повільну соціалізацію Комі. Але персонажі, історія і правда ходили 2 сезона навкруги та навколо... Гумор теж однотипний як в "Шлях домогосподаря Gokushufudou" чи "Легенда про Янгола/Ангела", але поганим би його не назвав і є дійсно влучні моменти, які викликають позитив/легку посмішку, що вже непогано. Також потрібно віддати належне авторам, які зробили все типово, по всім можливим кліше (тощо) та з Уроборосом, ситуація може бути інша, але побудовано на проблематиці Комі, яку постійно плющить. Ось тільки, в якомусь сенсі навіть дивовижно те, що дивитися - це все було легко і дропнути майже не хотілося, окрім деяких моментів в першому сезоні. Крінжа теж не то щоб багато було, нехай деякі моменти і викликали ефект "фейспалм". Звісно, можна копнути глибше тут не в одному аспекті, але не думаю що воно того варте і в останній час чимало цінняться ті твори, які легко переглядаються, неважливо яка буде після загальна оцінка. В іншому +/- все типово (окрім непересічної стилістики, місцями прям з манги?) і в продовженні буду писати простим списком аби як:
-
Сюшна неідеальна ідеальна (так, парадокс, але ця красуня часто без проблем перемагає, знищує оппонентів або долає труднощі без особливих проблем, хоча сама цього не завжди і розуміє, ну лол жі!), багато хто може хоча б трохи в ній, побачити себе в деяких ситуаціях через її проблематику, нехай тут заісно гіперболізонано. Також Комі є Імператором на даху школи, така краснуя з культом особистоті і такий облом. В плані бажання Комі, їх частково можна порівняти з бажаннями Ямади, Мію Крістоф та Трусяшки в 100 або 1000 чоловіків, з якими вони хотіли або типу хотіли переспати (а зараз ще на плаву "100 дівчат, які дуже, дуже, дуже, дуже, дуже тебе кохають"). Тут "знайти" 100 друзів, незважаючи на свою проблематику і ризики, які можуть бути. Але зрозуміло, що серйозно це сприймати не варто, як і шукати будь яку логіку в такій комедії. Просто спокійно дивитися і майже не думати, якщо тайтл приносе хоча б якийсь фан, ця абсурдна комедія. Можливо дарма автори все саме так зробили і подали. Не знаю. Бо серйозно цю тематику зовсім і гостро не сприймав, хоча це теж непогано і такого вистачає.
-
Також в такому творі, лінь вже шукати хочаб якусь мораль, сенси чи щось засуджувати, займатися Спгс. Ті ж теми вже давно як білий шум, бо десятками років повторюються і нічого нового майже не вигадують. Але так, вони можливо актуальні і завжди такими будуть, допоки існує людство, але. Кумедно, як в свій час радів усім цим темам в аніме (десь до +/- 200 тайтлів), як тільки починав його дивитися)
-
"Як ти можеш в один і той же час бути проникливим і тупим" чгг? Якого звісно найгіршим не можу назвати (знову у такого є молодша сестра=/), але зяш є зяш і цей колорит багато чого відверто псує. 12 серія була сильно в мінус по враженням в деяких моментах/ситуаціях.
-
Купа відсилань, від опенінга на можливо кавайні очі Рьогі Шикі до 9 серії і домашки, з бажанням Комі щоб літні канікули не закінчувалися О_о І тут такого багато (Чунібьо-Гіас), як і загалом стьобного гумору, який повторюється з тайтла в тайтл. Але тут важлива доречність і наскільки він вдалий. Тут місцями були непогані і вдалі моменти з легким абсурдним гумором, що рідкість.
-
Аюму Ватанабе все ж точно непоганий режесер і явно постарався (з Ко), не раз відзначався, якщо подивитися на його досвід роботи над різними проєктами.
-
Другий сезон таке як більш гармонічний по враженням і можливо стало трошки більше різноманіття (але крінжі під кінець навалили=/ і трохи знову почало набридати, в першому сезоні схожа ситуація була), як приклад мрійливі моменти хлопців, але цього звісно мало + "Ніколи не розповідайти свої фантазії, особливо дівчатам." Хоча, ситуації йдуть по усім можливим шаблонам, кліше (тощо) аніме, які автори додали, на них багато чого побудували і більшість цих ситуацій самі й висміяли. Лол. І як не забавно, автори вчергове іронізували з "дежа-вю", 5 серія другого сезону.
-
Кумедно, що "Янгол" з'явився, тут в другому сезоні та подача зі стилістикою трохи схожа з "Шлях домогосподаря Gokushufudou", тобто багато того, таке як з манги взято, хоча і не повторює (прийоми теж), якщо не помиляюся.
-
4 серія 2 сезону. Це знущання над Комі і глядачем.
-
В другому сезоні, окрім вайба юрі та трапів, додали ще вайб "яойя". Щоб урізноманітнити, так?
-
"Я ледь не торкнулася дірочки Комі." Юрі яндере - це найстрашніша сила.
-
Наратор та типу оповідач (можливо 2, хоча деякі просто коментували різне від свого обличча, ломали 4 стіну, але їх таке як інші персонажі теж іноді чули) тут прикольний, щось навіть місцями Кьона та "Дюрарару" тут згадав.
-
Прізвисько мега м'ячики. Так.
-
11 серія 2 сезону, крінж, можливо навіть лютий або частково... В 12 серії аналогічна ситуація і трохи був здивований, його майже весь серіал в такій кількості не було, а тут такого навалили. Навіщо?
-
Під кінець варто відзначити миловидний різноманітний дизайн одягу (не тільки, бо місцями промальовка нічого, стилістика інша розмова, але є в неї свій шарм/колорит), та точно непоганий, ні, все ж вдалий саундтрек, який був в тему. Опенінги і ендінги майже ні разу не пропустив, якщо не помиляюся.
-
У підсумку? Історія та персонажі дуже дуже дуже повільно розвиваються, тому хз наскільки розтягнеться це вся справа, бо до 100 друзів залишилося десь 70-73 людей, тобто за сезон десь по 15? Ось він центральний сюжет, а по ходу усього іншого потрошку!... І все це можливо буде йти від 5 до 10 сезонів чи закінчити з бухити барахти, як дехто полюбляє=/ Але трохи динаміка в оповіданні присутня, це теж правда і проду можливо глянув би. Якось так.
Ps Комі плющить - це заміть 1000 слів по цьому тайтлу, лол.
Другий сезон за враженнями (тощo) видався більш гармонічний, але під кінець (11 і 12 серії) такі відчуття, що крінжу було більше, чим за усі 2 сезона... і трохи знову почало набридати, але проду за можливості гляну би, мабуть.
Ps Комі плющить - це замість 1000 слів по цьому тайтлу, лол.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⣀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⣰⠿⣿⣿⣦⡀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⣀⣤⣴⣦⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⢰⡟⠀⠸⣿⣿⣿⣦⡀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⣀⣴⣿⣿⣿⠋⣿⠃⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⣼⠁⣿⣟⣿⣿⣿⣿⣷⡄⠀⣀⣀⣀⣀⣀⣀⣀⣀⠀⣠⣾⣿⣿⣿⣿⡅⢸⣿⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⣿⠀⢯⣉⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠟⣿⢛⣿⣟⣛⠛⣿⣟⠸⣿⣿⡇⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⣿⣤⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠏⣸⣿⣿⣿⣿⣏⣸⣶⣿⣿⣿⣿⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⣠⢴⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠿⣻⣿⡿⣿⣿⣿⣿⣴⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡇⠀⠀⠀ ⠀⠀⣠⢾⣅⣾⣿⣿⣿⣿⣿⠟⠁⠀⣿⣿⣆⣿⣿⣿⣿⣛⣿⠿⣿⢿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣅⡀⠀⠀ ⠀⣼⢫⣿⣿⣿⣿⣿⣱⡟⠁⠀⠀⠀⢻⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣟⢿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡛⠛⢿⣿⣿⣷⡄ ⢸⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠏⠀⠀⢀⣀⣀⣀⡙⠪⠙⠛⠿⠿⠿⠿⢆⣹⣿⣿⣿⣿⣿⠻⣷⣼⣿⡟⠛⣿ ⠀⠻⣿⣿⣿⣿⣿⡿⠀⣠⠞⠋⣉⣀⣌⡉⠛⠂⠀⠀⠀⠐⠚⠉⣉⣤⣉⠉⠓⢎⡁⢻⣿⣿⣷⣾⠏ ⠀⠀⠸⡿⣿⣿⣿⣧⠘⠃⠀⡾⠟⠁⠙⢿⡄⠀⠀⠀⠀⠀⠀⡾⠟⠀⠻⢷⡄⠈⠓⠈⣿⣿⣿⠋⠀ ⠀⠀⠀⠈⣨⣿⣿⡟⠛⠀⠀⠻⣷⣄⣼⠿⠃⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠻⣷⣀⣴⠟⠁⠀⠀⠀⠸⠟⠓⢦⡀ ⠀⠀⠀⢸⣿⣿⣿⡇⠀⠈⠲⠤⣤⣤⣤⠴⠊⠀⠀⠀⠀⠀⠈⠢⢤⣭⣥⡤⠖⠃⠀⠀⣠⣺⡟⢸⠇ ⠀⠀⠀⠀⢻⣿⣿⡇⠀⠀⠀⠀⡖⣄⢀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⣦⣶⠀⠄⢠⣿⠗⢀⠞⠀ ⠀⠀⠀⠀⢸⣿⣿⣷⡀⠀⠀⢠⠺⠟⠛⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⣸⡵⠷⠃⢀⣾⣴⠖⠁⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⢸⣿⣿⣿⣷⣄⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠈⠁⢀⣴⣿⣿⣿⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⢸⣿⣿⢻⣿⣿⣿⣶⣤⣀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⢀⣀⣤⣶⣿⣿⣿⡇⣿⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⣸⠹⣿⠘⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣷⣶⣦⠀⠀⠀⣶⣶⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡏⣇⣿⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⣿⣦⣼⢀⣿⣃⣹⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠀⠀⠀⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣭⡅⣶⣆⣿⢹⡀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⣸⣿⣿⣏⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡿⠁⣯⠀⠀⠀⣿⠈⢿⣿⣿⣿⣿⣧⣿⣿⣿⡜⡇⠀⠀⠀ ⠀⠀⢀⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠿⢟⡟⠀⠀⠸⣆⠀⣸⠃⠀⠈⢿⡛⠻⠿⣿⣿⣿⣿⣧⢻⡀⠀⠀ ⠀⠀⣸⣗⣿⣿⣿⣿⠟⠋⠁⠀⢀⡞⠀⢀⣠⣄⣹⣶⣋⡤⢤⣀⠀⢳⡀⠀⠀⠉⠙⢿⣿⡼⡇⠀⠀ ⠀⢠⣿⣧⣿⣿⣿⠘⣆⠀⠀⠀⢾⣶⣿⣿⣿⣷⣽⣿⣽⣿⣿⣿⣿⣶⡗⠀⠀⠀⣼⠁⢿⡇⣧⠀⠀ ⠀⠘⣿⣿⣿⣿⣿⣆⠘⣆⠀⠀⠘⣟⣟⣿⣿⣿⣿⡿⣿⣿⡿⡿⣷⣿⠃⠀⠀⣰⠃⠀⠘⣿⡿⠀⠀ ⠀⠀⠉⠉⠉⠉⠉⠈⠁⠈⠀⠀⠀⠙⠛⠙⠙⠉⠁⠁⠉⠉⠋⠉⠉⠉⠀⠀⠘⠁⠀⠀⠀⠛⠁⠀⠀