Доволі посередня адаптація, але саме вона змусила мене вперше почитати манґу, тому певну цінність має.

Відгук одразу разом із 2ю частиною. Я розумію що деякі мої претензії через погану адаптацію, але тут я суджу саме за аніме. Хорімія досить прохідний тайтл, який сподобається тим, хто хоче подивитися на буденне життя школярів, все. Якщо брати до уваги саме цей аспект, то аніме реально добряче, тому що всі умови для буденності виконані, а саме відсутність сюжету і мети, френдлі колектив без складних персонажів, події відбуваються в мінімум локацій, максимально приземлені й кумедні ситуації, театральне оповідання.

А от інші моменти як романтика і комедія погані. І ось можна начебто сказати, що романтика це не головний жанр тайтла і варто судити тільки про повсякденність і її реалізацію, але ні. Романтика тут займає величезний пласт оповідання і на ній роблять акцент майже весь 1й сезон. Автор просто спідранить стосунки Хорі з Міямурою, щоб впихнути потім взаємини інших персонажів. Романтичні милі моменти відбуваються внаслідок кринжових і тупих ситуацій:

Я не відчув їхнього кохання, я їм не вірю. У першій же серії Хорі каже Міямурі, а він їй (не цитую): "я не хочу, щоб хтось крім мене бачив тебе таким/такою" Як це розуміти? Вони вже закохалися один в одного? Зізналися? Що це було взагалі?

Окей, заспідранив, молодець, а що далі? А далі весь їхній розвиток - це вкид безпонтового поцілунку і інколи промелькаючих слів "я люблю тебе".

Що там с комедією? Вона просто є, вона не дуже смішна, скоріше кумедна і кринжова, іноді на посмішку пробити може, це максимум. Другорядні персонажі не цікаві взагалі, Хорі теж картонна, а Міямура піде, є хороші моменти з ним і його особистістю. Забув згадати, що 2й "сезон" кращий, бо акцент вже не на бездарній романтиці, а саме на буденності. Що за підсумком? Хороша повсякденнка, погана романтика і сумнівна/специфічна комедія. Оцінку ставити не буду, вирішуйте для себе самі