Багато про людей, соціум тощо. Друге випробування з 11 серії, у кого гроші, той і заказує музику, але хто ж бути грати, не музика ж сама собою, вірно? Причому з 10 хвилини порівняння перших і других, що між ними, типу не так й багато різного. Ще як саме проживають своє життя люди і чого варті. Ще купа "твариних інстинктів", від бий біжи, дають бери, б'ють біжи до якщо не ти то тебе або інстинкт самозбереження чи такий же жах, який сковує людину. Лицемірство різного роду теж було точно непогано подано, а ще паніка/істерика/ланцюгова реакція цього усього, масовий психоз та й підсвідомість теж часто пустує з різними наслідками.

14 серія, початок показує людей, які не розуміють в якій ситуації опинились і шукають для себе шлях для втечі, якого немає. Тобто брешуть собі тікаючи від реальності. Чимало психологічних станів добре прописані, показані - це навіть деяких авторів нагадало і так, віриш, що це аніме про гру з високими ставками, нехай сам Кайджі трохи виділяється на фоні інших, але з іншими може бути, що завгодно. Знову на цьому місці згадуєш "Bubblegum Crisis."

15 серія з 16 хвилини. Про гроші, їх владу, бідняків які багато можуть витерпіти через гроші, господарів життя та загалом королів, яких... Тут такого багато. То наратор про таке розповідає, то самі персонажі.

22 серія: немає непереможних, особливо коли імператора, перемагає сміття, якому вже нічого втрачати, коли він загнаний в кут, він може зробити що завгодно. Ну і щире каяття мало дуже цікавий вигляд (тут відразу виникли деякі асоціації з Нікколо Макіавеллі). Вся ця спокута суто через біль, загрозу і в тому дусі, тобто воно має на них прямий вплив, коли іншим з різних причин пофік, бо вони не відчувають небезпеку через свої дії. Тут явно зустрічаються непересічні думки. "Щирість ніколи не була легкою справою."