Коли я почав дивитись це аніме, у мене не було жодних очікувань. Тема ШІ в жанрі не нова, з яких тільки боків до неї не підходили, а тому сподіватись на одкровення безглуздо. Я вважав, що побачу чергову псевдофілософську історію, однак тут нема як псевдофілософії, так і історії. Куди чесніше було назвати цей тайтл - "Збірник майже драматичних оповідань, а десь повз проходить ШІ". На разі довгі назви в тренді, еге ж? У глибинах 12-ти епізодів причаїлася лонгсторі лікаря, та вона настільки рудиментарна, що її повне видалення заощадить вам 10 хвилин життя. Кожний епізод це коротке оповідання, а зміст у них один - дивіться, у нас ШІ настільки просунутий, що не відрізняється від людей. Є запитання, а в чому тоді сенс розмежування людей з ШІ, де конфлікт чи бодай щось? Нам показують як ШІ припускаються помилок притаманних людям, вони такі ж емоційні створіння як і люди. Тоді до чого тут ШІ, якщо нам показують посередню драму окремих персонажів. Було два епізоди через які спробували закинути думку про "душу" навіть у менш просунутих моделей ШІ, однак жива людина на місці цих роботів (особливо замість робо-куколда) створить значно більш драматичну ситуацію. Для мене єдиним промінчиком світла була медсестра, але на тому все. Підбиваючи підсумки ми маємо: погану драму, відсутність історії, нудне оповідання, ШІ у назві лише як маркетингова принада.