Насправді добротна гег-комедія, Йошіко не тупа і не бісить якщо придивитись на її вчинки то вона дуже щира і добре уміє читати ємоції людей (допомогла вчительці відновити впевненість в собі і одразу викупила що цицькаста президент комісії закохалась у Акацу). Взагалі тут протиставляються світогляди двох головних персонажів, з одного боку Акацу який відкладає життя на потім і вчиться заради того щоб у майбутньому мати гарну роботу і з іншої сторони безтурботна Йошіко яка готова підписатись на будь-який двіж і буквально каже що живе сьогоднішнім днем.

Я б затусив з Йошіко ірл, вона весела, цілком уявляю її в якійсь шумній компанії ввечері на Подолі.